1. У якому рядку всі слова – вигуки
А леле, дінь, проте, щоб
Б фе, даруйте, лише, хай
В гей, доброго ранку, авжеж, нехай
Г добрий вечір, цур, оце, хоч
Д ну, ах, вибачте, ех
2. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Д О це так добре.
3. Вигук виділено у реченні
А О земле моя, нема рідніш за тебе.
Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.
В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.
Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.
Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.
4. Усі вигуки є емоційними в рядку
А О! ич! овва! от тобі й на!
Б Ой! ех! ай! гей!
В Овва! ех! о! хрусь!
Г Агов! год ох!
Д Кукуріку! о! ой! овва!
5. Усі вигуки є сполукальними в рядку
А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!
Б соб! цабе! киць-киць! вйо!
В геть! агов! овва! годі!
Г гей! хрусь! ласкаво просимо! годі!
Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!
6. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку
А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!
Б ой! ет! тю! фу!
В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!
Г пхе! дзинь! ого-го! леле!
Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!
Объяснение:
1.За значенням вигуки поділяються на такі групи:
а)сурядності й підрядності
б)модальні, формотворчі, заперечні
в)такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення
г)розповідні й питальні
2.На письмі вигуки виділяються...
а)тире
б)комами й тире одночасно
в)дужками
г)комами або знаком оклику
3.Через дефіс пишуться такі вигуки:
а)алло, овва, геть
б)киць киць, кось кось, ой ой
в)на добраніч, на все добре
г)до побачення, клац, вйо
4.Групи вигуків за походженням розрізняють
а)похідні, непохідні
б)волевиявлення, спонукання
в)емоційні, етикетні
г)первинні, новоутворені
5.Вигук – це службова частина мови, яка
а) вживається для з’єднання слів у реченні;
б) вносить різні додаткові відтінки значення в речення;
в) виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх;
г) виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні.
6. В реченні вигук завжди виступає:
а) головним членом речення;
б) другорядним членом речення;
в) і головним, і другорядним членом речення;
г) не є членом речення.
1. У якому рядку всі слова – вигуки
А леле, дінь, проте, щоб
Б фе, даруйте, лише, хай
В гей, доброго ранку, авжеж, нехай
Г добрий вечір, цур, оце, хоч
Д ну, ах, вибачте, ех
2. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Д О це так добре.
3. Вигук виділено у реченні
А О земле моя, нема рідніш за тебе.
Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.
В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.
Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.
Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.
4. Усі вигуки є емоційними в рядку
А О! ич! овва! от тобі й на!
Б Ой! ех! ай! гей!
В Овва! ех! о! хрусь!
Г Агов! год ох!
Д Кукуріку! о! ой! овва!
5. Усі вигуки є сполукальними в рядку
А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!
Б соб! цабе! киць-киць! вйо!
В геть! агов! овва! годі!
Г гей! хрусь! ласкаво просимо! годі!
Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!
6. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку
А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!
Б ой! ет! тю! фу!
В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!
Г пхе! дзинь! ого-го! леле!
Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!
Объяснение:
1.За значенням вигуки поділяються на такі групи:
а)сурядності й підрядності
б)модальні, формотворчі, заперечні
в)такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення
г)розповідні й питальні
2.На письмі вигуки виділяються...
а)тире
б)комами й тире одночасно
в)дужками
г)комами або знаком оклику
3.Через дефіс пишуться такі вигуки:
а)алло, овва, геть
б)киць киць, кось кось, ой ой
в)на добраніч, на все добре
г)до побачення, клац, вйо
4.Групи вигуків за походженням розрізняють
а)похідні, непохідні
б)волевиявлення, спонукання
в)емоційні, етикетні
г)первинні, новоутворені
5.Вигук – це службова частина мови, яка
а) вживається для з’єднання слів у реченні;
б) вносить різні додаткові відтінки значення в речення;
в) виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх;
г) виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні.
6. В реченні вигук завжди виступає:
а) головним членом речення;
б) другорядним членом речення;
в) і головним, і другорядним членом речення;
г) не є членом речення.