ть, хоч щось. Багато балів)

Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:
а) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;
б) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід: кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду;
в) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пушту, урду (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду;
г) власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);
ґ) у складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід). У словосполученні і реченні рід незмінюваних іменників виражається за до слів, із якими ці іменники пов´язані: красива леді, широке галіфе, кришталеве бра, «Юманіте» повідомила, Міссурі розлилася, шимпанзе стрибнув

У багатьох із нас удома живуть різноманітні тварини: собака, кіт, папуга, рибки та інші екзотичні тварини. Ми доглядаємо за їхнім здоров'ям, піклуємося про них. 
Останнім часом люди незважають на інших тварин, які до них не належать, дозволяють кривдити їх або знущатися над ними. З давніх-давен людина намагалася жити з природою в злагоді. Назвавши приручених тварин "меншими братами", поклялася не шкодити їм. З малечку нас привчають любити "братів наших менших" і не кривдити їх, а навпаки дбати про тварину.
Кожен з нас хоче, щоб поряд завжди була віддана тобі істота. Однак замало просто мати друга, потрібно бути таким же ж другом, який ніколи не образить і не зрадить. Заводячи домашнього улюбленця ми повинні відповідати за нього, а отже, бути людьми.