не успел тогда держи бро 2 варианта) по мойму 1 вариант самий лучший)
Объяснение: 1 вариант
Подорожі - це найбільш захоплююча річ у світі. Перш за все, це дозволяє нам відкривати світ та бачити різні країни, відчувати їх культуру та традиції. Більше того, ми збагачуємо свої знання про життя загалом і особливо про себе. Подорожі також дають нам можливість познайомитися з новими цікавими людьми, вивчити нові мови та розвинути наші навички. Ось чому я намагаюся якомога більше подорожувати.Найкраща подорож у моєму житті - це Франція. Хоча це сталося два роки тому, але я все ще згадую цей чудовий час із великим задоволенням. Я поїхав туди з двома своїми друзями, і це було дійсно правильним рішенням, тому що ми подорожували автобусом, і подорож зайняла багато часу. По дорозі ми грали в карти, співали пісні та жартували. Коли ми прибули, ми заїхали в готель неподалік від центру. Ми були виснажені, але в гарному настрої.
2 вариант
Мільйони людей у всьому світі проводять свою відпустку, подорожуючи. Вони подорожують, щоб побачити інші країни і континенти, сучасні міста і руїни стародавніх міст, вони подорожують, щоб насолодитися живописними місцями, або просто для зміни обставин. Завжди цікаво відкрити щось нове, побачити інший б життя, зустріти різних людей, спробувати різну їжу, послухати різні музичні ритми і зробити багато фотографій.
Тим, хто живе за містом, подобається їздити у велике місто і проводити свій час, відвідуючи музеї і художні галереї, роздивляючись вітрини крамниць і обідати в екзотичних ресторанах. Міські мешканці зазвичай люблять тихий відпочинок в селі, або в горах, чи біля моря, гуляючи, купаючись і загоряючи на сонці.
Більшість мандрівників і відпочиваючих беруть з собою фотоапарат або відеокамеру і знімають все, що цікавить їх — визначні пам'ятки міста, старі церкви і замки, види гір, озер, долин, рівнин, водопадів, лісів, різні види дерев, квітів і рослин, тварин і птахів.
Пізніше, можливо декілька років опісля, фотографії та саморобні фільми нагадають їм про щасливий час, який вони проводили колись.
Люди подорожують поїздом, літаком, на кораблі і на машині. У всіх в подорожі є свої переваги і недоліки. І люди вибирають вид транспорту згідно своїм планам і меті подорожі.
Якщо ми любимо подорожувати, ми побачимо і дізнаємося багато такого, що ми ніколи не зможемо побачити або дізнатися удома, хоча можна прочитати про це в книгах і газетах і подивитися по телебаченню. Кращий б вивчати географію — це подорожувати, а кращий б дізнатися і зрозуміти людей — це познайомитися з ними в їх власних будинках.
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я - особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?
не успел тогда держи бро 2 варианта) по мойму 1 вариант самий лучший)
Объяснение: 1 вариант
Подорожі - це найбільш захоплююча річ у світі. Перш за все, це дозволяє нам відкривати світ та бачити різні країни, відчувати їх культуру та традиції. Більше того, ми збагачуємо свої знання про життя загалом і особливо про себе. Подорожі також дають нам можливість познайомитися з новими цікавими людьми, вивчити нові мови та розвинути наші навички. Ось чому я намагаюся якомога більше подорожувати.Найкраща подорож у моєму житті - це Франція. Хоча це сталося два роки тому, але я все ще згадую цей чудовий час із великим задоволенням. Я поїхав туди з двома своїми друзями, і це було дійсно правильним рішенням, тому що ми подорожували автобусом, і подорож зайняла багато часу. По дорозі ми грали в карти, співали пісні та жартували. Коли ми прибули, ми заїхали в готель неподалік від центру. Ми були виснажені, але в гарному настрої.
2 вариант
Мільйони людей у всьому світі проводять свою відпустку, подорожуючи. Вони подорожують, щоб побачити інші країни і континенти, сучасні міста і руїни стародавніх міст, вони подорожують, щоб насолодитися живописними місцями, або просто для зміни обставин. Завжди цікаво відкрити щось нове, побачити інший б життя, зустріти різних людей, спробувати різну їжу, послухати різні музичні ритми і зробити багато фотографій.
Тим, хто живе за містом, подобається їздити у велике місто і проводити свій час, відвідуючи музеї і художні галереї, роздивляючись вітрини крамниць і обідати в екзотичних ресторанах. Міські мешканці зазвичай люблять тихий відпочинок в селі, або в горах, чи біля моря, гуляючи, купаючись і загоряючи на сонці.
Більшість мандрівників і відпочиваючих беруть з собою фотоапарат або відеокамеру і знімають все, що цікавить їх — визначні пам'ятки міста, старі церкви і замки, види гір, озер, долин, рівнин, водопадів, лісів, різні види дерев, квітів і рослин, тварин і птахів.
Пізніше, можливо декілька років опісля, фотографії та саморобні фільми нагадають їм про щасливий час, який вони проводили колись.
Люди подорожують поїздом, літаком, на кораблі і на машині. У всіх в подорожі є свої переваги і недоліки. І люди вибирають вид транспорту згідно своїм планам і меті подорожі.
Якщо ми любимо подорожувати, ми побачимо і дізнаємося багато такого, що ми ніколи не зможемо побачити або дізнатися удома, хоча можна прочитати про це в книгах і газетах і подивитися по телебаченню. Кращий б вивчати географію — це подорожувати, а кращий б дізнатися і зрозуміти людей — це познайомитися з ними в їх власних будинках.
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я - особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?