1. 0рфей, до речі, також був фракієць(Л. Костенко). 2. А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті (П. Жур) 3.Метеором огнистим ударив в дніпровські степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк). 4.Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах). 5. Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата (В. Собко) 6.0, правда, знали ми в ту мить, кому сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь). 7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на че напнута туго струна (Л. Первомайський ). 8..Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу… (Т. Шевченко). 9.Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).
2. А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті (П. Жур)
3.Метеором огнистим ударив в дніпровські степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк).
4.Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах).
5. Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата (В. Собко)
6.0, правда, знали ми в ту мить, кому сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь).
7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на че напнута туго струна (Л. Первомайський ).
8..Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу… (Т. Шевченко).
9.Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).
1 б) 2 г) 3 а) 4 в) 5 г) 6 б) 7 б) 8 г) 9 в) 10 г)
Объяснение:
1 Б.О ліро золота, на світ увесь брини про зорі щастя.
2 Г.До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань
3 А.Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію.
4 В.Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік.
5 Г.Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю.
6 Б.Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми.
7 Б.Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно.
8 Г.Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста.
9 В.І це маленьке слово, дійсно, раптом набрало якоїсь незвичайної краси. - вставне слово
10 Г.Згорьоване, на жаль, минуле під призьбами вляглося на віки. вставне слово