Федько — син бідного робітника друкарні. Поведінка і риси характеру героя: непосидючий, сильний , відкритий , впертий, стійкий, правдолюб, шанує батька, спритний. Характеристика
Федько-халамидник — заводій, дитячий «отаман».Федько любить влаштовувати ризикові розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком! В оповіданні «Федь-ко-халамидник» важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет.
Федько в Толю, а розплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків, та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг.
1) "Васильку, го-ов! А йди сюди!"- гукнув з подвір'я батько.
2)"Чи всі ви живі та здорові?"- сказала Миша Пацюкові.
3)"Оце наша електростанція,- пояснював Іван Федорович.-Хіба не красуня?"
4)Горлов запитав ад'ютанта: "Огнєв є?"
5)Мати благала Миколу: "Сину, не чіпай ти осавули!"
Пояснення:
Пряму мову беремо в лапки. Якщо слова автора стоять на початку речення, то після них ставиться двокрапка, якщо після прямої мови, то тире. У третьому реченні пряма мова розривається словами автора.
Поведінка і риси характеру героя: непосидючий, сильний , відкритий , впертий, стійкий, правдолюб, шанує батька, спритний.
Характеристика
Федько-халамидник — заводій, дитячий «отаман».Федько любить влаштовувати ризикові розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком! В оповіданні «Федь-ко-халамидник» важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет.
Федько в Толю, а розплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків, та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг.
Відповідь:
Речення з прямою мовою
1) "Васильку, го-ов! А йди сюди!"- гукнув з подвір'я батько.
2)"Чи всі ви живі та здорові?"- сказала Миша Пацюкові.
3)"Оце наша електростанція,- пояснював Іван Федорович.-Хіба не красуня?"
4)Горлов запитав ад'ютанта: "Огнєв є?"
5)Мати благала Миколу: "Сину, не чіпай ти осавули!"
Пояснення:
Пряму мову беремо в лапки. Якщо слова автора стоять на початку речення, то після них ставиться двокрапка, якщо після прямої мови, то тире. У третьому реченні пряма мова розривається словами автора.