Жила колись на свити (вместо укр. и пишу укр. ы у меня нету укр. клавиатуры) Зима. Були в нейи дочки: Метелиця найстарша, Хурделиця молодша. Сказала йим зима: Стала я стара. Вы повинни людям сами радисть приносити. Але я перевирю: хто з вас буде краще. Ще я позвала вашого двоюридного брата. Його звуть Морозець. Зайшов тут Морозець до кришталевого палацу. Наступного дня Морозець та Метелиця змагатись. але Хурделиця непишла. Сказала вона Зими: Мени все це непотрибно я буду з тобой.Ти в мене одна,мамо. Зима встала та мовила: Королевою зимньойи погоди я оголошою Хурделицю! И стала Хурделиця королевою зимнойи погоди.
Жила собі у крижаному палаці зима. Були у зими вірні піддані: сніг, хуртовина та мороз. Снігу наказувала вона засипати людські хати та накривати безмежні поля й долини білою ковдрою. Хуртовині наказувала завжди літати по білому світу та заважати людям добрим. А морозу наказувала щипати людей за щоки й малювати на вікнах різноманітні візорунки. Скоро прийде весна красна та буде панувати навколо тепло радість та веселий дитячий сміх.
Зайшов тут Морозець до кришталевого палацу.
Наступного дня Морозець та Метелиця змагатись. але Хурделиця непишла. Сказала вона Зими: Мени все це непотрибно я буду з тобой.Ти в мене одна,мамо.
Зима встала та мовила: Королевою зимньойи погоди я оголошою Хурделицю!
И стала Хурделиця королевою зимнойи погоди.
Скоро прийде весна красна та буде панувати навколо тепло радість та веселий дитячий сміх.