Ть! з складним порядковим числівником на позначеня дат 5-6 речень

Дефіс:
Крутився вихор чорним веретеном і темінь фіолетово-зелена півнеба й півземлі заволокла.
На озеречку поверх льоду повиходила зелено-блакитна вода.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,повної загальної середньої,професійно-технічної,вищої освіти.
То збоку вітер підкрадеться,то угамується і,прокотивши світло-зелену хвильку по траві,вляжеться.
Гей,ізгадайте,браття-вкраїнці, ким ми на світі бували,як волю нашу,волю народу ми всі гуртом рятували!
Тире:  
 Понад Дніпро гуде метро - і рибоньці не спиться.
Шпаки - це імітатори веселі.
Уяви,що твоє життя - це фільм про падіння літака.
Моє дитинство - дзеркало,у якому відображались небеса.
Зовнішній світ людини - Всесвіт,якому немає ані кінця,ані початку.

Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.