Та відмінками. Для вираж
Установіть відповідність між прийменниками та відмінками. Д
яких служать ці прийменники,
Відмінки
Прийменники
1 над, під, перед, поза
А родовий, знахідний, місцевий
2 без, біля, до, з-за
Бродовий
з назустріч, навздогін
в знахідний, місцевий
4 на, об, о, по
гдавальний
дзнахідний, орудний
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.
Краткое содержания "Руслан и Людмила" поэма А.Пушкина
Киев,свадебный пир.Князь Владимир выдаёт замуж дочь Людмилу,за славного витязя Руслана.Молодые,получив благословление князя уходят на покой,пир окончен,сказитель Баян завершил песни.Гром,молнии и Людмила похищена неведомой силой.Владимир,убитый горем,объявляет награду в полцарства и замуж дочь тому,кто найдёт Людмилу.Четыре соперника отправляются на поиски княжны.
Рогдай, Ратмир, Фарлаф и Руслан разъезжаются на перепутье,каждый выбирает свой путь.Руслан встречает Финна и узнаёт историю жизни и любви старца к колдунье Наине.Старец предсказывает судьбу похитителя Людмилы, колдуна Черномора.
Фарлаф встречает Наину,которая отправляет Рогдая навстречу Руслану,а труса Фарлафа-обратно домой,ждать своего часа.Рогдай вызывает Руслана на поединок и погибает в бою.
Людмила в замке колдуна находит шапку-невидимку,которую обронил карлик и благодаря шапке,скрывается от колдуна.Наина прилетает в виде змея к Черномору и предупреждает об опасности,но карлик верит в силу своей бороды.
Хан Ратмир попадает в замок дев и на этом его путь оканчивается,он находит своё счастье. Руслан продолжает путь к Людмиле и по дороге встречает Голову, охраняющую волшебный меч.Голова поведала историю своего обмана и открыла Руслану тайну Черномора и силы меча.
Достигнув замка колдуна,Руслан вызывает его на бой.Черномор, обманом, поймал Людмилу и спрятал.Бой с Русланом завершён поражением колдуна, потеряв бороду,он потерял волшебную силу.Руслан находит спящую Людмилу и отправляется в обратный путь.
По дороге он встречает рыбака Ратмира с женой,сообщает Голове о победе над колдуном.Настаёт час Фарлафа,которого Наина научила,как погубить Руслана.Подкравшись ночью,Фарлаф убивает спящего Руслана и возвращается в Киев,как победитель Черномора и жених Людмилы.
Провидец Финн воскрешает Руслана и даёт ему волшебное кольцо,которое разбудит Людмилу.Руслан мчится в Киев,по дороги побеждает печенегов, осадивших город.Вернувшись во дворец Владимира,Руслан пробуждает Людмилу.Трус Фарлаф просит пощады у князя,за свою ложь.Князь прощает труса и жалкого колдуна Черномора.Пир по окончанию всех бед,завершает поэму.