Кожна людина заслуговує бути вільною. Життя прекрасне тому, що під час нього перед кожним з нас відкривається практично море різноманітних можливостей. Історія людства повниться історіями того, як одні люди починали своє життя в глушині і в злиднях, а потім ставали дуже розумними, багатими і впливовими, сягали висот у суспільному житті і змушували багатьох оточуючих людей їм заздрити. У всі часи свого життя я намагався не обмежувати свою свободу. Я розумію, наскільки для мене важливо займатися творчістю, мислити себе людиною, яка має право на багато чого і користується своїми широкими правами для задоволення своїх потреб. Дуже важливо розуміти, що насправді практично неможливо позбавити людину волі, якщо вона сам цього не забажає. ПТим не менш, поки що за порушення закону мене не переслідували. З цієї причини я можу з упевненістю сказати, що моя воля країні не заважає.ояснювати, чому я вважаю себе вільною людиною, дуже просто, для цього достатньо зрозуміти все те, що написано в абзацах вище. Я не обмежую свою волю самостійно і не дозволяю обмежувати її іншим людям.
- Здоров! - з порогу крикнув Федько. - І тобі привіт, Федю! - відгукнувся іменинник. - Це...саме..З Днем Народження! - Дякую друже! - Та ось я хочу тобі подарувати дивовижний подарунок! ой, зачекай, він десь був, зараз...хвилинку ... - почав нишпорити по кишеням Федя. Іван девився на хлопця великими очима, сподіваючись, що той зараз йому подарує, що не звичайне, дійсно дивовижне! Але у відповідь отримав лиш : - Іване, ти цей, ну не знаю, як це сказати... - Що ж ти там таке приготував? Ти мене дуже заінтригував! - Розумієшь, Іване, я забув твід подарунок вдома.. Іван опустив очі, та промовив: - Та нічого... - Іванку, та не засмучуйся ти так! Все ж добре,в тебе свято, а ти сумний.. - але після цих слів хлопець насправді зрозумів, що поступив не гарно.. - Ой, слухай, в мене є ідеальна ідея, я зараз прибіжу! - скуспавшись сходами кричав Федір. В очікуванні іменинник просидів майде двадцять хвилин, та ось, відкривши двері він побачив всіх своїх друзів, з великою кількістю кульок та подарунків. Для нього це був найкращій день народження у світі!
У всі часи свого життя я намагався не обмежувати свою свободу. Я розумію, наскільки для мене важливо займатися творчістю, мислити себе людиною, яка має право на багато чого і користується своїми широкими правами для задоволення своїх потреб. Дуже важливо розуміти, що насправді практично неможливо позбавити людину волі, якщо вона сам цього не забажає.
ПТим не менш, поки що за порушення закону мене не переслідували. З цієї причини я можу з упевненістю сказати, що моя воля країні не заважає.ояснювати, чому я вважаю себе вільною людиною, дуже просто, для цього достатньо зрозуміти все те, що написано в абзацах вище. Я не обмежую свою волю самостійно і не дозволяю обмежувати її іншим людям.
- І тобі привіт, Федю! - відгукнувся іменинник.
- Це...саме..З Днем Народження!
- Дякую друже!
- Та ось я хочу тобі подарувати дивовижний подарунок! ой, зачекай, він десь був, зараз...хвилинку ... - почав нишпорити по кишеням Федя.
Іван девився на хлопця великими очима, сподіваючись, що той зараз йому подарує, що не звичайне, дійсно дивовижне! Але у відповідь отримав лиш :
- Іване, ти цей, ну не знаю, як це сказати...
- Що ж ти там таке приготував? Ти мене дуже заінтригував!
- Розумієшь, Іване, я забув твід подарунок вдома..
Іван опустив очі, та промовив:
- Та нічого...
- Іванку, та не засмучуйся ти так! Все ж добре,в тебе свято, а ти сумний.. - але після цих слів хлопець насправді зрозумів, що поступив не гарно.. - Ой, слухай, в мене є ідеальна ідея, я зараз прибіжу! - скуспавшись сходами кричав Федір.
В очікуванні іменинник просидів майде двадцять хвилин, та ось, відкривши двері він побачив всіх своїх друзів, з великою кількістю кульок та подарунків. Для нього це був найкращій день народження у світі!