ТЕКСТ 1 (1) Другого дня Кайдашиха знов збудила рано невістку, а сама вкрилася з головою на печі й заохала. (2) Мотря вже не йняла віри тому оханню. (3) Вона зварила обід, замісила діжу. (4) Роботи було багато, невістка скрізь устигала, а свекруха, вставши з печі, тільки хату вимела. (5) Мотря вже сердито поглядала на свекруху. (6) Борщ вийшов несмачний. (7) Свекруха
тільки ложку вмочила й не їла борщу (За І. Нечуєм-Левицьким).
Випишіть номери:
1. складносурядних речень;
2. речень з різними видами зв’язку;
3. простих неускладнених речень;
4. простих ускладнених речень (укажіть, чим ускладнені).
ТЕКСТ 2
(1) Ліс був смерековий, видно, планово саджений, бо смереки заступали
одна одну, як солдати в рядах, і творили своєрідні тунелі. (2) Земля під кронами дерев, що вгорі спліталися між собою, була акуратно, немов навмисно, вистелена вируділою глицею. (3) Все це справляло враження якоїсь трохи бутафорної нарочитості. (4) Праворуч, по той бік дороги, панував зовсім інший світ. (5) Здавалося, що ця завширшки у п’ять метрів смуга, сторована ногами й колесами, стала кордоном, який проліг між двома рослинними світами, не даючи їм злитися.
Випишіть номери:
1. складнопідрядних речень;
2. простих неускладнених речень;
3. простих ускладнених речень (укажіть, чим ускладнені).
ТЕКСТ 3
(1) Нікуди вже далі – ось-ось має щось трапитися. (2) І десь далеко, за
темною смугою лісу, обізвався грім. (3) Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк із столітніми дубами. (4) Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилася самотня до панського парку. (5) Щось насувало грізне. (6) Потемніло, завітрило, закрутила курява (За С. Васильченком).
Випишіть номери
1. складнопідрядних речень;
2. безсполучникових складних речень;
3. простих неускладнених речень;
4. простих ускладнених речень (укажіть, чим ускладнені).
У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна.
У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.
У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції на Західній Україні. Саме тому багато хто намагається провести масляний тиждень в Карпатах, де можна відчути національний колорит свята, покуштувати найсмачніше і ситне частування і самостійно взяти участь у гуляннях.
Жоржини, айстри, а ще троянди з теплиці — ось квітки, які так приємно дарувати восени. Троянди — курортниці, цілий рік вони грітимуться в теплицях. А ось жоржини й айстри квітнуть недовго.
Жоржини й айстри я щиро полюбляла ще в першому класі. Букети саме з цих квітів ми дарували тоді випускникам. Я запам’ятала їхній несильний, але терпкий трав’янистий запах, їхні цупкі стебла, темнуваті на зрізі. З таким букетом було жаль розставатися. Друга моя зустріч з осінніми квітами сталася трохи пізніше. На мій день народження я одержала чудові подарунки, про які щиро мріяла, а на додаток — букет айстр. Довго я милувалась отими квітами, а потім поставила їх у вазу. Увесь вечір я нишком позирала на стіл, де пили водичку й оглядали гостей мої айстрочки.
Коли бачиш останні квіти осені, згадуєш ніби зразу про все на світі: про те, що жоржини й айстри в’януть так само, як і тепличні троянди, про те, що навчальний рік тільки-но почався. А ще про те, що люди дещо нагадують осінні квітки.
У японців існує мистецтво складання композицій з квітів. Здається, мої улюблені квіти їм теж до смаку. Якби мені запропонували скласти квіткову композицію на осінню тему, я б зробила так. У темно-синю низеньку вазу поставила б одну жоржину й одну айстру, а між ними поклала б золотавий кленовий лист. А поруч — тендітну троянду як символ скороминущості прекрасного.