Текст для редагування. Чирвнева нічь
Солнце давно вже сіло врожевий туман який шче довго стояв на обрії поволі
сгасаючи й рос -виселяючись - червоні вітрила неба згорталися і спадали
слідом за солнцем кудись у чорну прирву. Обрій почала огортати все густіша
й густіша темрява і небо стало схожим на густо-розведенну у воді синьку
одиноко над старим вітряком що мріяв на белебні біля хутора вогнянною
крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря.
Пройшовши по небу тепла тиха червнева ніч стала оволодівати землею
безмежний степ став ущухати корився ніжніша і м’якшав від ії пестощів.
Птахи затихали і згорнувши натомлені задень крилця сідали на мякі
гніздечка гріючи свої худенькі від роботи тільця пахучим ласкавим по
матириньські ніжним теплом , розігрітої задень, землі.
Усе змінювалося на землі с преходом ночі ночі: і робилося загатковим
таємним прехованним особливо вітчутним і особливо-спреятливим для
всього живого- з улоговини тягло теплим вогким відпаром і холодні трави
зараз же вітчули його і стали покриватися щедрою росою. І ріскіше запахли:
і серед тих запахів особливо виділялася своїм гірким чадним смородом-
полин та, шапкастий, предорожьній будьяк, із далекого степу горнуло густим
духом зкошинного жита що пахло свіжо-спечинною паляницию.
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки.
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість.
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.