Синичка – маленька пташка. Вона трохи менша від горобця. У неї чорна голівка, білі щічки, груди жовтенькі, а спинка зеленувата. Живее синичка у лісах, садах, парках.Маючи високу температуру аж (45С0) синички, не лікуються. Чому? Це у людей при температурі 42С0зсідається білок і вони гинуть, а для синичок, як і для всіх птахів, висока температура тіла є нормальною. І потрібна вона для польоту. Адже, щоб літати, птахам потрібно мати багато сил (енергії). І висока температура допомагає їм їжу швидше перетворювати на енергію.До того ж синички дуже рухливі. Є близько десяти видів цих пташок, але найчастіше зустрічається синиця велика. Насправді ж вона зовсім невелика, Але серед своїх синичок родичів найбільша. Ця пташка не відлітає зимувати в теплі краї а залишається у нас протягом усього року. У наших краях, крім синички великої, поселилась синиця блакитна, чубата, і синиця чорна.Стрибаючи с гілки на гілку, синичка нишпорить по всіх щілинах, шукаючи комах та їх личинки. У літку родина синичок споживає за день 150 довгих (3-4см) гусениць а за рік знищує декілька десятків комах. На добу синичка їсть 5-6 разів і з’їдає скільки комах скільки важить сама. Своїм малятам батьки – синички носять їжу аж до 350-390 разів на день. Усі синички люблять зависати на дереві вниз головою і розкльовувати їжу притискаючи її лапкою до гілки. Особливо цікаво гати як акробатка їсть підвішене сало. Ледь розвеснится, а вже чути чіткий звук, сінь-сінь-сінь. Це старається самець синиці великої. Настав час знайомитися і будувати гніздо. Але цим займається тільки самичка. Вона може влаштовувати його будь-де, у щілині стіни, у поштовій скриньці, у старій консервній старій бляшанці а інколи у шпаківні, чи дятловому дуплі. У своє житло синичка наносить сухого моху, трави и листки.А серединку, де лежатимуть маленькі білі з рожевими цяточками яєчка. Пташка вимощує ніжним пуховим пір’ячком і шерстю тварин. Невдовзі у гнізді з’являється 8-10 пташенят. Молоді синички залишають рідну домівку через 15-20 днів після народження і зразу пробують літати.
