Текст і завдання до нього. 1. По відході Соломії Остап почував себе одрізаним од світу, од людей. 2. Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку у воді та охолоджував чоло, очі, голову. 3. Йому докучило дивитись на жовті стіни комишу – і він заплющував очі… 4. Надвечір Остап почав турбуватися: де ділася Соломія, що її немає досі? 5. Чом вона не приходить? 6. Адже вона знає, що йому трудно й повернутися, що він не годен сам видобутися з цих нетрів.
7. Вночі стало йому гірше…
А. Скільки в цьому тексті іменників
А 10
Б 20
В 15
Г 17
Д 27
Б. Скільки в цьому тексті дієслів
А 20
Б 15
В 17
Г 18
Д 22
В. Скільки у тексті сполучників
А 9
Б 4
В 5
Г 6
Д 10
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.
На початку дорослого життя кожен з нас постає перед важливим питанням: який життєвий шлях обрати для себе? При цьому кожен з нас має право вибору і повинен самостійно визначитися, що йому потрібно від життя, ким він хоче бути і як планує реалізувати свої знання та можливості.
Дехто з нас вже з дитинства знає, що йому подобається, і до чого він прагне. Та й дорослі вважають за потрібне кожну дитину запитувати про те, ким вона хоче бути, а потім щиро посміхаються, коли чують, що вона у майбутньому хоче стати відомою акторкою, популярним співаком чи відважним космонавтом. Але всі ці мрії найчастіше залишаються в дитинстві, а наші цілі стають більш прозаїчними, але й більш реальними