Тема 5. Прислівник. Правопис прислівників Варiант II
1. Прислівник е и кожному словосполученні радк
А підніматися на/гору Ельбрус, йти до дому батька, постукати и друге вікно
Б приносити додому, почти попереднє вересня, співати по українському: B и тися по овому, в багато ставитися по/усiдськи F iги на зустріч братові, зібратися п'ятьох поvciдському на
2. Прислівник конус синтаксичну роль присудка в речени: А у будних и шукав щоденно темн. пипенув в як хризантеми (Д.Луценко). Б Зранку було тихо на обох пагорбах (В. Землик).
В Данско за річкою горіло і в шибці жевріла, переливалось, палахкотіло (О.Гончар) Г. Надморі вже зовсім потемніло (L.Нечуй-Левики). 3. У формі вищого ступеня порівняння вжито ве прислівники рядках
0,56
А тепліше, яскравіше, досить сильно вимоглише
краще, менш яскраво, більш стально, глибше В дрібненько, більш тепло, дедалі гучніше, искраво; Г гарнесенько, ввічливо, ніжніше, найкраще.
4. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядку:
А по/кому, внічию, подве едве, сяк так Зрештою, хтозна/куди, по двос июнебудь;
В политині, будь/де, пліч /пліч, ліч, десь/го: r рх, будькости, над/склуз/боку/на бік 3 «м- пишуться всі прислівники радка:
А спросон.я, вілмін.о, виховано, сильно; Б попідвіконо, зраи я, незбагнен.о. височено:
В актимно, безгално, востан. страшен. 9. Г організовано, но, впевнено, нездійснен. о.
6. З усіма прислівками частки не, и пишуться разом у рядку:
А ніяк не/порушно, не/стомно, не/вдовзі: Б не мужньо, пускiльки, п/гули сюди, пе/тароком
В не/нтами; коли; недалеко, аби
Гно не рано, ні/високо ниво, необережно, не/иблаганно 7. Установіть відповідність між прислівниками й їх творення
1. Префіксальний 2. - суфіксальний,
3. профіксально-суфіксальний;
4. TIX OCHO cais,
Аимдуж патиссерце, мимохіть, обiруч;
Б заново, поодинці, по-нашому, наверху: В досхочу, на хрест, ш-гора, пономі Г видно, кудись, коли-небудь, добре:
I часом, на шисти, школа, весною.
8. Випишіть прислівники, укажin. Ix розрял за сним 1. Я сам соб всміхнувся бетричнино (С.Гуцало). 2. Сосни розтраложено гудуть, з
16
16
16
вітром угорі заподеть твари (Д.Луценко). 3. Ранесенько-рото se sinin un (Леся Українка)
9. Випишіть з третього речення попереднього прислівник, зробіть його Морфологічний анал
10. Складіть речення зі словами спочатку і з початку.
рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. рідна мова — найбільший скарб. існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. він ніби ллється струмочком і розважає душу. а іноземці, побувавши в україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. і це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів т. г. шевченка і лесі українки.
українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. у рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. у мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. а яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. а ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі. воно повертає тебе при будь-якому настрої до життя, до дії