Тематична контрольна робота «Складні речення з різними видами зв’язку». Тестування І варіант. Початковий та середній рівні. ( ів)
1. Складним з різними видами зв’язку є речення:
а) Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр, Сіроманцеві доводилось похекати і
попріти.
б) Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.
в) Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має
права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора.
г) Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась
завзятою і не хотіла без бою віддаватись.
2. Визначте складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:
а) Я так захопився літніми принадами, що перестав співати й забув навіть, що стою в церкві.
б) Мати, що якраз готувала сніданок, мимоволі задивилась на ранкове світило: нічого кращого в світі немає за схід
сонця!
в) Пам'ять наша – глибокий чарівник колодязь, на дні якого затонуло синє небо.
г) Я дивився у велике широке вікно, крізь яке було видно не тільки західну частину міста, але й дальні, осяяні
ясним весняними сонцем гаї та діброви понад річкою Ворсклою, і укладав собі літні плани.
3. Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком є речення:
а) А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
б) За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду,
довго крутив корбу: колодязь був глибокий.
в) Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить.
г) Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.
4. Чотири частини має складне речення:
а) Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне, в руках її наче вигойдувався букет
тонких пахощів.
б) В темряві подеколи траплялись ягоди, вони проходили мимо дивною сповільненою ходою, і їм здавалося, що
вони ступали по дні великої прозорої річки.
в) І хоч зараз гудки вже відмінено, проте Вірунці й досі вони часом озиваються в душі, адже під спів цих гудків
привело її кохання на Зачіплянку.
г) А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах,
і вони забриніли, як скрипки.
5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
а) Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала
зоряна імла.
б) Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним не на воду, а на
вогонь.
в) Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавині, належали таємниці і я звідав таке відчуття, наче ця
заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше.
г) Загадка – це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає
прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.
6. Визначте складне речення, побудоване за схемою: [ ], й [ ], ( ).
а) Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські
обличчя погіднішими стали.
б) Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю,
лепехи.
в) Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув в собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника.
г) Зелене безгоміння в полі, на обрії завмерла не хмара, а кінь із вершником, що тримає перед собою голубого
списа.
Достатній і високий рівні ( ).
7. Розставте розділові знаки в реченні.
Після того як промчить велосипедистами нічна зміна в бік заводів і зморена денними клопотами
Зачіплянка нарешті поринає в сон і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий собор стоїть над селищами
в задумі один серед тиші серед світлої акацієвої ночі що більше навіть на ніч не схожа а на якусь сказати б анти
ніч.
8. Накресліть схему речення.
Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські
обличчя погіднішими стали.
9. Складіть речення за даними схемами.
1) [ ], [ ], проте [ ], ( ), ( ).
2) [ ], і [ ], ( ), ( ), [ ].
10. Виконайте повний синтаксичний розбір речення.
Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі
летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитись над собою і
подумати про головне.
хто з нас не любить книжок? дійсно, важко уявити таку людину. у народі кажуть: «хто багато читає, той багато й знає» . кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку.
я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами .та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. з давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
а колись, у прадавні часи, на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. замість паперу пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. відтоді й почали в усьому світі писати на папері.
книга в україні завжди користувалася великою пошаною. «велика користь буває від учення книжного. книги – це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості», – писав давньоукраїнський літописець. зрозуміло, чому в київській русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. про це переконливо свідчать історичні джерела – ті самі книжки.
я не можу уявити свого життя без книги. найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика. але найнезабутніше враження справила на мене колись повість-казка «чарівник смарагдового міста» , яку написав олександр волков. я перечитував її кілька разів, кожного разу відкриваючи для себе щось цікаве й нове. пізніше я захопився романами жюля берна. у моїй уяві виникали екзотичні пейзажі, сповиті імлою. я бачив себе й бідолахою, викинутим на берег морськими буревіями, і п'ятнадцятирічним капітаном, що веде свій корабель до благородної мети, і дикуном, який усе життя провів серед незайманої природи на безлюдному острові. а зараз я охоче читаю серйозні твори українських письменників, де розповідається сувора правда про нелюдське життя нашого народу за часів далекого й не дуже далекого минулого.
я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.
велика вітчизняна війна… страшна війна хх століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в україні. воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. для україни ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. все менше залишається учасників, ветеранів війни. честь їм і шана живим! вічна слава загиблим! хай не згасає пам’ять про героїв!
5 березня 2010 року верховної ради україни проголосувала за те, щоб 2010-й рік оголосити роком ветеранів великої вітчизняної війни 1941-1945 років.