Тематике тесту. у якому рядку допущено помилку в поділі слів для переносу? - -a'op — ля, ніч – ний, надій -ду, 45 - кмб камаз, польо - вий, бойо - вик, сон — нийв без – соння, міль – йон, сі – м'я, бій - ціг сус – піль – ство, від' - єднати, лля - ти, під — казатидвід – дати, полум' - зний, 28 км, дит' - ясла3. у скількох випадках пишеться літера г на місці крапок? дру..орічник, ..азетяр, хорео..рафія, „ава, „анок, дзилик, а..рон..валт, ..ектар, ном, ..0..ель-мо..ель, расувати, а..рус, ви..ода,а3б4в 12гіп,д108. знайдіть слово, у якому потрібно писати букву о​

мало хто в україні знає про юрія кульчицького, хоча цей українець відкрив європі запашний східний напій каву. родом він з української шляхетської родини кульчицьких-шелестовичів із самбірщини. замолоду пішов на січ. під час одного з походів юрій . кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. пізніше кульчицький служив в австрійській дипломатичній місії. він відіграв важливу роль у легендарній віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на європу. крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади відня триста мішків кави. зерна кави залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали іх кормом для верблюдів. однак тварини каву їсти не захопли. підприємливий українець не розгубився й відкрив кав'ярню. віденцям кава припала до смаку. кульчицький, одягнувши турецький одяг, частував своїх гостей, пом'якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.

он?

Умене є маленьке цуценя, воно грайливе та забавне, але воно не завжди було таким. деякий час назад я знайшов(ла) його на вулиці, в кутку, біля свого дому. цуценя було налякане і не хотіло виходити до мене. я незнав(ла) що робити, прийшов додому засмучений. мама запитала в мене що трапилось і я їй все розповів. вона дала мені трохи їжі з обіду і сказала спробувати ще раз. звичайно ж я не був впевнений що вмене щось із цього вийде, але сподівався. я одразу побіг до нього, положив перед ним їжу і тохи відійшов, щоб знову не злякати. довелося торохи зачекати доки воно мені повірило, но коли це сталося я був найщасливійшою людиною у світі. тепер цуценя жеве у мене гарно їсть і грається зі мною, а я сподіваюсь, що воно забуло про ті події що сталися з ним і на завжди залишиться таким щасливим і забавним цуценям.