На плесі Дніпра колихались на воді сотні лодій. Майстри доклали сил, щоб лодії наганяли страх на ворогів. На носах вирізали з дерева чурів з рогами й банькатими очима, вепрів з гострими іклами, водяників з лисими головами й надутими щоками, дів з довгими косами. Лодії рушили з місця. Попереду йшов насад Святослава з великими вітрилами. За ним ключами пливли інші лодії. Коли за крутим поворотом зник Київ, князь повернувся обличчям вперед. Широке плесо Дніпра відкривалося перед ним. По воді ходили високі, запінені хвилі. У синьому небі пливли кучеряві хмари. Увечері над обрієм запалилась перша вечірня зоря. По всьому небу засяяли самоцвіти. Вітер зліг, довелося спускати вітрила. Всі сіли на весла. Князь Святослав взяв стерно. Раптом з глибини темного неба зірвалася зоря. Вона була дуже велика, сліпуча. Навколо стало видно, як удень. Стало видно плесо, піщані жовті коси, кожну лозинку на них. Стало видно куликів, які зі схованими під крила головами стояли й спали біля самої води. Дружинники підняли весла, завмерли й прикипіли очима до неба. Зоря промчала небом, густо почервоніла і догоріла на заході. Поява зорі вразила воїв та князя. Вони були певні, що це знак Перуна. Уночі знак на небі показував шлях на захід. Це був знак перемоги!
Любов виростає з дитинства Любов - це великий дар. Без любові життя людини не зможе бути по-справжньому повним. Людина, яка ніколи не відчувала любові, викликає жаль. Звідки ж береться у людини здатність відчувати любов та дарувати її?
А береться вона звідти, звідки і більшість рис характеру, цінностей та вподобань будь-якої людини - з дитинства. Саме у дитинстві закладається майже все. Якщо дитина росте у родині, де її люблять, то і дитина буде любити - батьків, братів та сестер, бабусь та дідусів, людей, що її оточують, природу, тварин, весь світ... Тобто, саме у родині дитина навчається любити. Любов рідних - це найважливіший досвід для дитини, що росте. Пройдуть роки, і, коли дитина виросте, вона зможе створити щасливу сім'ю, що буде ґрунтуватися на коханні.
На жаль, іноді трапляються сім'ї, де дітей або не люблять, або не вважають за потрібне висловлювати цю любов. Дитину переконують у тому, що її люблять тільки за якихось умов - наприклад, якщо дитина буде слухняною. Дитину привчають до думки, що любов потрібно "заробляти". Це величезна помилка, мабуть, найбільша з помилок, які тільки може зробити людина у вихованні. У такій родині дитина не отримує достатньо безумовної батьківської любові і не зможе навчитися любити не "за щось". Якщо їй пощастить, то вже у дорослому віці людина зробить для себе відкриття - дізнається, що любити можна просто так, без будь-яких умов, не чекаючи нічого у відповідь.
Тому, найцінніше, що можуть дати батьки дітям у родині - це любити їх, бо любов виростає з дитинства.
Лодії рушили з місця. Попереду йшов насад Святослава з великими вітрилами. За ним ключами пливли інші лодії.
Коли за крутим поворотом зник Київ, князь повернувся обличчям вперед. Широке плесо Дніпра відкривалося перед ним. По воді ходили високі, запінені хвилі. У синьому небі пливли кучеряві хмари.
Увечері над обрієм запалилась перша вечірня зоря. По всьому небу засяяли самоцвіти. Вітер зліг, довелося спускати вітрила. Всі сіли на весла. Князь Святослав взяв стерно.
Раптом з глибини темного неба зірвалася зоря. Вона була дуже велика, сліпуча. Навколо стало видно, як удень. Стало видно плесо, піщані жовті коси, кожну лозинку на них. Стало видно куликів, які зі схованими під крила головами стояли й спали біля самої води.
Дружинники підняли весла, завмерли й прикипіли очима до неба. Зоря промчала небом, густо почервоніла і догоріла на заході.
Поява зорі вразила воїв та князя. Вони були певні, що це знак Перуна. Уночі знак на небі показував шлях на захід. Це був знак перемоги!
Любов - це великий дар. Без любові життя людини не зможе бути по-справжньому повним. Людина, яка ніколи не відчувала любові, викликає жаль. Звідки ж береться у людини здатність відчувати любов та дарувати її?
А береться вона звідти, звідки і більшість рис характеру, цінностей та вподобань будь-якої людини - з дитинства. Саме у дитинстві закладається майже все. Якщо дитина росте у родині, де її люблять, то і дитина буде любити - батьків, братів та сестер, бабусь та дідусів, людей, що її оточують, природу, тварин, весь світ... Тобто, саме у родині дитина навчається любити. Любов рідних - це найважливіший досвід для дитини, що росте. Пройдуть роки, і, коли дитина виросте, вона зможе створити щасливу сім'ю, що буде ґрунтуватися на коханні.
На жаль, іноді трапляються сім'ї, де дітей або не люблять, або не вважають за потрібне висловлювати цю любов. Дитину переконують у тому, що її люблять тільки за якихось умов - наприклад, якщо дитина буде слухняною. Дитину привчають до думки, що любов потрібно "заробляти". Це величезна помилка, мабуть, найбільша з помилок, які тільки може зробити людина у вихованні. У такій родині дитина не отримує достатньо безумовної батьківської любові і не зможе навчитися любити не "за щось". Якщо їй пощастить, то вже у дорослому віці людина зробить для себе відкриття - дізнається, що любити можна просто так, без будь-яких умов, не чекаючи нічого у відповідь.
Тому, найцінніше, що можуть дати батьки дітям у родині - це любити їх, бо любов виростає з дитинства.