ТЕРМІНОВО!! НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
Престижних премій у світі багато, але найголовнішою все ж вважають
Міжнародну Нобелівську премію. Нею нагороджують авторів видатних
відкриттів у галузі фізики, медицини, літератури. Нобелівська перімо
присуджується також за діяльність заради зміцнення миру. Нині в списку
нобелівських лауреатів понад шістсот імен.
Засновник премії – шведський учений Альфред Нобель. Він автор
вісімдесяти п’яти винаходів. Але обезсмертило його вісімдесят шосте
«відкриття» - ідея заснування премії для відзначення тих, хто приніс людству
найбільшу користь.
Цікаво, що Нобелівська премія ніколи не присуджувалась математикам,
оскільки сам Нобель ніколи нею не цікавився.
Спочатку ідея Нобеля не була сприйнята ні його сім’єю, ні шведськими
політиками. Проте прихильники й друзі Нобеля виконали його заповіт.
Серед українців кандидатом на Нобелівську премію був Іван Франко,
проте перед присудженням премії він помер. А за правилами, премія Нобеля
не присвоюється посмертно.
На здобуття славетної премії висувалися Павло Тичина, Микола Бажан,
Василь Стус та Олесь Гончар.
Засновник нагороди наголошував на тому, що на присудження премії не
повинна впливати національність кандидата. Премію одержують найбільш
гідні (З календаря; 160 сл.)
Завдання
Складіть план тексту
​

1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).

Прислівники дії  відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).

Кожна людина колись навчалася у школі. Мій дідусь досі пам'ятає імена своїх учителів та іноді зустрічається зі своїми шкільними друзями. У ці моменти він любить згадувати свої роки навчання, як було тоді цікаво, навіть незважаючи на те, що це були тяжкі післявоєнні роки. Зараз школа займає дуже важливе місце в моєму житті. Тут мої улюблені вчителі і найкращі друзі. У нас дуже дружній клас. Ми допомагаємо один одному і майже ніколи не сваримося. Я люблю ходити на різні екскурсії зі своїми друзями і з нашим класним керівником. Це найкраща вчителька. Вона дуже розумна і може розповісти багато нового. Я не соромлюся звернутися до неї з питанням чи проханням. Мені дуже подобається навчатися в моїй школі. Адже вона найкраща в усьому місті. Коли замислюємося над цим питанням, то розуміємо, що насправді школа для кожного з нас значить дуже багато. Кожного ранку, йоли прокидаємося, так не хочеться йти до школи, але це на перший погляд. Мабуть, кожному з нас просто хочеться ще трішечки поспати, а потім — до школи. Що ж на мене чекає у школі? А чекає дуже багато. Це і друзі, і улюблені предмети, і вчителі, більшість з яких мені дуже подобається. А ще я дуже люблю шкільні свята. У нашій школі свят, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій. І це добре, адже життя, як кажуть, це не тільки будні. Особисто я дуже сумую без школи під час канікул. З одного боку, з’являється дуже багато вільного часу, а з іншого — так не вистачає цікавих уроків, веселих перерв... Я думаю, що із впевненістю можна сказати: «Школа — наш другий дім». На щастя, саме це я і відчуваю. Якщо хтось зі мною не погодиться, то сподіваюсь — це тимчасово. Я бажаю кожному з нас йти до школи із задоволенням, а повертатись із знаннями та гарним настроєм.