Нещодавно я прочитала книгу німецького письменника Отфріда Пройслера " Крабат". Ця книга мене неймовірно вразила. В ній розповідається про хлопчика Крабата, який потрапив на чарівний млин. Там живуть і працюють 11 таких самих як і він мірошниченків. Вони мелють зерно цілий рік, але на Різдво всі стають сумними і замкненими в собі. Крабат спочатку не розуміє, чому? Але потім він дізнається, що майстер має угоду з Смерттю і кожного року має вбивати одного учня заради свого безсмерття. Крабат втрачає свого друга Тонду і на наступний рік хтось ще має померти. Він дізнається, що це можна зупинити. В ніч на 1 січня його дівчина прийшла до млина і обрала його, перекинувшогося на ворона серед таких самих воронів. Так майстер помер, а Крабат і його друзі змогли піти з млина. Мені подобається цей твір, бо Крабат став для мене прикладом мужності і хоробрості. Я знаю, що у цього письменника є ще багато творів і я з нетерпінням чекаю шансу прочитати їх.
(С)ашко в гостях у (А)ндрія.
С. - Привіт Андрію.
А. - Привіт Сашко. Заходь.
С. - Як справи?
А. - Чудові справи. А в тебе?
С. - Теж.
А. - Як чудово, що ти прийшов до мене. Ми зможемо пограти на комп"ютері.
С. - Я люблю грати на комп"ютері.
Мама Андрія. - Привіт Сашко. Добре, що ти прийшов до нас у гості. Ну хлопці йдіть на кухню пити чай.
А. - Сашко ходімо зі мною.
С. - В тебе затишно.
А. - Дякую. А до скількох годин ти будеш грати у мене?
С. - До сьомої години вечора.
А. - Чудово. Тоді ходімо грати. У нас ще багато часу.
НЕ СУДИТЕ СТРОГО ПИСАЛА САМА((ЕСЛИ НЕ НРАВ НЕ УДАЛЯЙ