ТЕРМІНОВО!
Укажіть складносурядне речення, у якому правильно розставлено розділові знаки (окремі розділові знаки опущено)
А) Коні пірнули в кам'яний холод брами і вершники опинилися у вузькому лабіринті вулиць.
Б) Чи не було в городі людей, чи вже так безпечно вони почувалися, заховані в глибини зеленого дивосвіту?
В) І день догорів і сонце пірнуло у море.
Г) Як довго ждали ми своєї волі і ось воно співа, бринить.
Складносурядним є речення
А) Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель.
Б) Народ захоплений танцем і все звужує коло так, що танцюристи мов у криниці.
В) Пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє.
Г) Сонце, те невсипуще джерело всього життя, огріває своїм блискучим промінням усю землю.
Д) Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє.
Складнопідрядне речення з підрядним з'ясувальним
А) Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки кожної хати.
Б) Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.
В) П'яно чарує шелест пшениці, що переплітається з дзвониками та берізкою.
Г) Нам дивно, що ви сюди заїхали.
Д) Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище.
Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення "Ми не вивчили уроки..." обрати
А) і мама нас насварила.
Б) і пішли гуляти.
В) захопившись грою.
Г) тому не хотіли іти до школи.
Д)тому що забули записати домашнє завдання.
Складнопідрядним з послідовною підрядністю є речення
А) Чекаю дня, коли тобі скажу, що ця строфа нарешті досконала.
Б) Велику силу чародійних перетворень мають наші ріки і броди, коли в них тоне й тоне місяць, коли в таємничих ямбах очеретів затихає птиця.
В) Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким і гарячим.
Г) Було шкода літа, що промайнуло, сонця, що вже помітно вихолоняло, степу, котрий стихав після гомону токів.
Д) Дуже рано я збагнув, що найвища премудрість, найвищі знання, знайшли своє місце на папері, поселилися у книгах.
Складнопідрядне речення з підрядним УМОВИ
А) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золоту арфу.
Б) Він знав, куди Варка прати ходила.
В) Моя далека юнь, ти не здаєшся сном, хоч зморшки на чолі все глибшають у мене.
Г) Перед тим як вечеряти, Гнат, вийшов на вулицю, тонко засвистів.
Д) Так гарно тут, що шкода ступати по сніговій білині.
Відповідь:
Н.в. чотириста сімдесят шість
Р.в. чотирьохсот сімдесяти (сімдесятьох) шести (шістьох)
Д.в. чотирьомстам сімдесяти (сімдесятьом) шести (шістьом)
З.в. чотириста сімдесят (сімдесятьох) шість (шістьох)
О.в. чотирмастами сімдесятьма (сімдесятьома) шістьма (шістьома)
М.в. чотирьохстах сімдесяти (сімдесятьох) шести (шістьох)
Н.в. триста п'ятдесят дев'ять
Р.в. трьохсот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Д.в. трьомстам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) дев'яти (дев'ятьом)
З.в. триста п'ятдесят (п'ятдесятьох) дев'ять (дев'ятьох)
О.в. трьомастами п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) дев'ятьма (дев'ятьома)
М.в. трьохстах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Пояснення:
Відповідь:
Можливо ,всі ми любимо дуже сніг...Він такий пухкий та не важкий ,що хочеться кружляти разом із ним. Сьогодні зранку сонце над містом ще блиснуло,і там освітилися та забіліли ніздрюваті латки снігу по околиці. Та у раз небо затяглося білими хмарами ,ніби на обрії принишкло й розсіялося молочним туманом. Ліниво посипало снігом.
СПершу сніжинки різко по одній кружляли у висоті політували ,як тільки дихав вітерець ,пушинками падали на почорнілу прИмерзлу землю,на місЬку вулИцю ,на затоптані каламутні галявИнки, по скверах і квітниках. Миколка зІщулився громадкою перед самим вікном вЕликої кімнати, прИтулив чоло до шиби так, що торкаєтЬся скла і носом,дивиТЬся і йому прИємно ,коли чує прохолоду на тілі, раптом все ніби іде обЕртом, коли прИПлющує повіки бачИтЬ одні тілЬки літаючі і пЕрЕлітаючі сніжинки.
Забавним видаєтЬся танок сніжинок, химерними здаютЬся дахи будинків ,ген-ген, далекО-далеко покрівлі позастИГАЛИ ваЖкими чЕ ..рвоними хвилями. Чомусь мЕ...тушливими і неспокійними йому в.ВижаютЬся прохожі на вулИці ,раптом йому шкода вИ.соких гінких осокорів, що тепер у бЕрЕзневий ще холодний ранок сКидаютЬСя на уряд лицарів пошарпаних обідраних з бою. В уяві хлопчЕняточки виринаютЬ осокори зЕленими, бо так йому здається краще, він саме хоче, щоб вони були не голі ,а пишні ,кучЕряві юнаряджЕ.ні.
Пояснення: