Громадська діяльність-це поклик душі. Лише щира душею людина,зможу до тому,хто потребує до Лише добрий та безкорисливий чоловік до ншому,не потребуючи за це щось взамін. Я часто бачила, як на вулиці старенька бабуся подає гроші хворій дитині. Проте,ні разу не помічала як чоловік на дорогезному джипі ,хоча б,зі співчуттям подивився на те дитя. Але ,чому, білішість впливових людей просто байдужі до чужого горя,хоча вони з легкістю могли б до Чому трапилось так ,що більша половина сучасного суспільства просто втратила безкорисної до та любові до ближнього?
Особисто я,думала що нааше суспільство вже втратило ту душевно любов та почуття співчуття та до Проте, на щастя,це зовсім не так. Нещодавно я гуляла містом, і побачила дивно одягнену молодь я ящичками в руках. Меніі стало цікаво, що ж вони збираються робити,і чому їх так багато. Підійшовши ближче я побачила на ящичка з фотографію молодого хлопця,білоцерківського спортсмена-борця. Хлопець прославив всю Україну в галузі спорту. Він здобув у своєму житті дуже багато перемог,проте,не зміг виграти головної битви. Війни з долею. Так. Його поклала на ліжко страшна хвороба,проте,він не опустив перед нею руки. Так само не опустили руки сотні волонтерів. Це молоді хлопці та дівчата,літні та старші люди. Вони проникли ся духом боротьби за життя переможця. Кожен з них,точно не має купу грошей чи впливових зв*язків,проте,вони не шкодують ні своїх накопичень ні вільного часу на те,щоб до цій людині. Їх піклування та до дуть від щирого серця,тому що забувши про всі свої плани та перспективи,вони йдуть в центр збирати кошти.Вони всі разом борються за життя одного героя.
То ж чому прості люди здатні на до переживання? Чому ті хто,живе на мінімальну зарплату чи пенсію,віддають її на до ншим? А ті,хто має в сей час тисячі гривень,просто проходять мимо ящичків,в яких лежать сотні діагнозів,сотні людських життів? На мою думку,кожен впливовий посадовець має задуматись і переосмислити власні дії. Невже десята по кількості машина,може коштувати дорожче десятка людських життів? Хіба Вам не буде приємно,почути величезне від людини,яку власне ви врятували від неминучої смерті?
Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя. Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.
Громадська діяльність-це поклик душі. Лише щира душею людина,зможу до тому,хто потребує до Лише добрий та безкорисливий чоловік до ншому,не потребуючи за це щось взамін. Я часто бачила, як на вулиці старенька бабуся подає гроші хворій дитині. Проте,ні разу не помічала як чоловік на дорогезному джипі ,хоча б,зі співчуттям подивився на те дитя. Але ,чому, білішість впливових людей просто байдужі до чужого горя,хоча вони з легкістю могли б до Чому трапилось так ,що більша половина сучасного суспільства просто втратила безкорисної до та любові до ближнього?
Особисто я,думала що нааше суспільство вже втратило ту душевно любов та почуття співчуття та до Проте, на щастя,це зовсім не так. Нещодавно я гуляла містом, і побачила дивно одягнену молодь я ящичками в руках. Меніі стало цікаво, що ж вони збираються робити,і чому їх так багато. Підійшовши ближче я побачила на ящичка з фотографію молодого хлопця,білоцерківського спортсмена-борця. Хлопець прославив всю Україну в галузі спорту. Він здобув у своєму житті дуже багато перемог,проте,не зміг виграти головної битви. Війни з долею. Так. Його поклала на ліжко страшна хвороба,проте,він не опустив перед нею руки. Так само не опустили руки сотні волонтерів. Це молоді хлопці та дівчата,літні та старші люди. Вони проникли ся духом боротьби за життя переможця. Кожен з них,точно не має купу грошей чи впливових зв*язків,проте,вони не шкодують ні своїх накопичень ні вільного часу на те,щоб до цій людині. Їх піклування та до дуть від щирого серця,тому що забувши про всі свої плани та перспективи,вони йдуть в центр збирати кошти.Вони всі разом борються за життя одного героя.
То ж чому прості люди здатні на до переживання? Чому ті хто,живе на мінімальну зарплату чи пенсію,віддають її на до ншим? А ті,хто має в сей час тисячі гривень,просто проходять мимо ящичків,в яких лежать сотні діагнозів,сотні людських життів? На мою думку,кожен впливовий посадовець має задуматись і переосмислити власні дії. Невже десята по кількості машина,може коштувати дорожче десятка людських життів? Хіба Вам не буде приємно,почути величезне від людини,яку власне ви врятували від неминучої смерті?