ТЕРМІНОВО
Встановіть відповідність:

1. Речення з однорідною підрядністю

2. Речення з неоднорідною підрядністю

3. Речення з послідовною підрядністю

4. Безсполучникове складне речення

А. Він пішов туди, де непокоїлась вода, де глухо стогнали припнуті човни і де з чийогось весла скапували чи то краплини води, чи то краплини часу (М. Стельмах).

Б. Коли Мину вивели в темні сіни, де було чимало італійських солдат з кулеметами і різною амуніцією, він раптом випав з жандармських рук додолу, як клунок О. Довженко).

В. Де живуть наші батьки й матері, там живуть і вітри, які нас обдували в дитинстві (О. Сизоненко).

Г. Навіть на коли, здається, з квітами шся, з квітами сідаєш за стіл і їси яблука, груші, а свіжовипечений хліб умочаєш у мед і несеш до рота, вона не могла відцуратись од свого святого ставлення до цвіту (Є. Гуцало).

Д. Править хтось маленьким човенцем, стиха весла підіймає (Леся Українка).

​

Я дуже люблю літню пору. Це час канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за цю свободу. Літо - це чудовий час теплої погоди.

Влітку не потрібно тепло одягатися кожен раз перед тим, як виходити на вулицю. Досить взути сандалі - і вперед! Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися замерзнути і застудитися.

У теплу пору року взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. Можна лазити по деревах, грати в м'яч, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. І погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. Але ж скоро земля все одно висохне!

Літо - це єдиний час року, коли можна засмагати і купатися. А я дуже люблю це робити. Тому я обожнюю літо!

Ще літо добре тим, що на вулиці пізно темніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі і радісні! Багато народу гуляє на вулицях, навіть коли стемніло. Часто проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. Так що влітку не нудно. Але навіть і без цього, кожен літній день здається мені святом.

Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо - щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди.

Когось із них я знаю з дитячого садка, з кимсь познайомилася вже в школі. Всі ми дуже різні, а поєднує нас школа, іноді – спільні нтерес. Я знаю, що коли ми закінчимо школу, те все розбіжимося в різні сторони, будемо рідко зустрічатися, наші погляди на життя поміняються, будуть нові проблеми, нові друзі й недруги, але шкільні товариші залишаться в пам’яті назавжди. Мене охоплює смуток, коли я зауважую, що ми невблаганно ростемо, втрачаємо дитячу щиру радість. Якщо обманюємо, то всі изощреннее, якщо любимо, то усе хворобливіше, якщо віддаємо, то усе безжальніше. Тому, напевно, мені й подобається творчість В. Крапивина, у його добутках дружба – це любов, хвороблива й світла. Але це в добутках, а в житті – ми спілкуємося, співробітничаємо, приходимо на виторг один одному, особливо на уроках. У нас загальні радості й неприємності. Ми заздримо тому, хто через хворобу не прийшов у школу, але не думаємо про те, що йому, може бути, зараз дуже погано. Ми в азарті можемо посміятися над одним з нас, а через п’ять мінут забути про це. Ми звикли до отрутних жартівА коли ми минулим улітку пішли всім класом у похід спочатку було весело, потім дівчиська утомилися, а хлопці забрали в них рюкзаки й волокли їх на собі, як і свої. До ночі вони розбивали наметове містечко й збирали прості, а ми готовили вечерю на багатті й відпочивали. Потім були гітара й пісні, дзенькіт комарів і солодкий сон, Наступного дня ми рушили далі по маршруті, і так тиждень. Ми звикли, що хлопці стають іншими: уважними, турботливими, сильними, кмітливими. А в школі все повторилося: жарту, глузування, сарказм. Але було літо, і я знаю, які ми інші, теперішні. І ми дружимо набагато міцніше, ніж здається з першого погляду. І будемо пам’ятати один одного через двадцять, сорок літШкола ще зовсім порожня. Незвично тихо. Я швидко піднімаюся на третій поверх і підходжу до вікну. Сьогодні я прийшла раніше, тому що ми з Мариною чергові. Але вона чомусь спізнюється. Проходить десять мінут, і коридори наповнюються веселим дитячим шумом. Дзенькає дзвінок, і все розходяться по своїх класахУ кабінет входить наш учитель історії. Він розповідає нам про героїчні подвиги древніх римлян і греків. Це захватывающе цікаво!На першій зміні в нас зарядка, що проводять старшокласникиСпереду ще чотири уроки. Серед них мій самий улюблений – географія. Сьогодні я довідалася, як потрібно орієнтуватися на місцевості. Тепер можна сміло відправлятися із друзями в похід – не заблудимося. Так на кожному уроці ми вивчаємо щось цікаве, довідаємося багато нового й корисногоОкончились уроки. Куди піти? Як багато потрібно встигнути зробити! Хочеться сходити на виставку квітів, пограти з молодшою сестрою. Але зараз я поспішаю на тренування, де мене чекають тенісна ракетка й м’яч. Тренер знову буде вчити відпрацьовувати удари й удосконалювати техніку гри. Можливо, незабаром я поїду на показові змагання. А після тренування я поспішаю додому, адже скільки уроків потрібно встигнути вивчити. Вільного часу майже не залишається, але я рада, що день був плідним і я не витратила час зрячи