Тест. Укр. мова
Як підкреслюються звертання та вставні слова?
Як підмет.
Як додаток.
Як обставина.
Ніяк не підкреслюються.
Речення, що містять звертання і вставні слова, називаються ...
ускладненими;
складними;
складеними.
Звертання є в реченні (розділові знаки пропущено):
Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.
Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.
Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом.
Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.
НЕМАЄ звертання в реченні:
Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.
Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним пів світу обняла.
Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.
Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?
О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Поширене звертання є в реченні (розділові знаки пропущено)
Тебе я земле всю сходив до краю.
О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.
Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.
Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.
Непоширені звертання є в реченні (розділові знаки пропущено):
Бідна волошко чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.
Давай-но серце ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.
Ні світе мій вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.
Вставне слово є в реченні (окремі розділові знаки пропущено):
Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі.
Хоч на чверть кроку проте попереду.
Старі дуби вам за осінь.
Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена.
Вставними можуть бути всі слова та словосполучення в рядку:
до речі, без сумніву, на мій погляд;
начебто, наприклад, уявіть собі;
нібито, по-перше, на радість;
навіть, на жаль, між нами кажучи.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.
Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.
Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.
Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.
Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
Горе, кажуть за горе чіпляється.
Життя (кажуть) прожити — не поле перейти.
Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.
Товариш (видно) не зрозумів жарту.
І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.
Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено):
Розповіді й новелетки із книги «Вечірні розмови» як на мою думку мають подвійну цінність.
Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той скульптор словами ліпить характеристику Олександра Довженка.
Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх.
Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому вдача Максима Тадейовича.
Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима княгиня почала дітей навчати
Присутній на прес-конференції підприємець Сергій Дубинка (фотосалон «Кодак») зауважив, що в нього працівники отримують по 2 тисячі гривень, незважаючи на те, що «стартова зарплата» – 800 гривень, все йде від виробітку». Пані Кучмук зауважила, що в супермаркеті будматеріалів «Нова лінія» молоді спеціалісти мають можливість отримувати до 5 тисяч гривень, «не відразу, аби була сила волі і бажання працювати».
«Я бувало декому кажу, що мені не треба тримати 20 фотографів, вистачить 4-х, і питаю: невже не хочеться заробити більше?, – а мені кажуть: мені і так вистачає»» – додав Сергій Дубинка. Він також зауважив, що всього відразу теж не буває: «Отож я так і кажу, що краще синиця в руці, коли не знаєш, що буде далі і чи буде взагалі…».