ТЕСТИ. 4. Ряд однорідних членів утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Поволі
згасає багаття… вибрати
А розведене пастухами ще зранку
Б що залишили недолугі туристи
В і ховається за ліс сонце
Г перетворюючись на чорне попелище
Д і залишає по собі пустку
5. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розділові знаки
пропущено)
А Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч
Б Синє все озера річка в синяві намоклий ліс
В Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу
Г У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень
Д Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі
6. Відокремлений додаток ужито в реченні
А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно
Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!
В За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив
Г Край шляху у долинці, догорає вогнище
Д А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка
Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.
Краще переконувати словами, ніж кулаками.
Біда – великий учитель.
Біда не ходить лісом, а між людьми.
Тиха вода береги ломить.
Два гриби в один борщ – то забагато.
Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.
Кривда людська боком вилазить.
Слово біжить, а письмо летить.
Причепили ще й гіркого до лихого.
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.
Літо з дощами – осінь з грибами.
Багато зимою інею – на врожай.
Сонце на літо, а зима на мороз.
Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся.
Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.
Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха.
Яка пшениця, така й паляниця.
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.
Це може бути трохи не те, що тобі потрібно, пробач.