Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).
1) Понад те, на відміну від ситуації початку 1990-х, у нинішній Україні не бракує молодих людей із дипломами МВА та сучасними уявленнями про світ, мотивованих не збільшувати статки, а досягати амбітних проектів у масштабі регіону чи країни.
Односкладне, безособове, повне, ускладнене вставним словом (порядок викладу думок), відокремленою обставиною (приєднується прийменником НА ВІДМІНУ ВІД), однорідними неузгодженими означеннями, відокремленим дієприкметниковим зворотом (після означуваного слова) та однорідними членами з протиставним сполучником у складі звороту.
2) Значна частина нащадків козацько - старшинської верстви, української шляхти перетворилась на російське дворянство «рабів з кокардами на лобі», за висловом Тараса Шевченка.
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).
1) Понад те, на відміну від ситуації початку 1990-х, у нинішній Україні не бракує молодих людей із дипломами МВА та сучасними уявленнями про світ, мотивованих не збільшувати статки, а досягати амбітних проектів у масштабі регіону чи країни.
Односкладне, безособове, повне, ускладнене вставним словом (порядок викладу думок), відокремленою обставиною (приєднується прийменником НА ВІДМІНУ ВІД), однорідними неузгодженими означеннями, відокремленим дієприкметниковим зворотом (після означуваного слова) та однорідними членами з протиставним сполучником у складі звороту.
2) Значна частина нащадків козацько - старшинської верстви, української шляхти перетворилась на російське дворянство «рабів з кокардами на лобі», за висловом Тараса Шевченка.
Двоскладне, повне, ускладнене однорідними неузгодженими означеннями (безсполучниковий зв'язок), вставним словосполученням (джерело інформації).
Объяснение: