Тестові завдання...Строчно До ть
Знайдіть складне речення із сурядним і підрядним зв’язком.
А Люблю життя, де повно сонця й грюку, і ця любов моя на сто століть! (Д. Павличко).
Б І ламалося гілля на дереві, і зривалося листя, і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С. Васильченко).
В Не всі стародавні греки були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її (О. Довженко).
Г Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання (Я. Панч).
Укажіть складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком.
А Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне (М Коцюбинський).
Б Повіяв злегка вітерець, і озвалися гаї, затріпотіли осики, зашуміли верболози, ріка скинула з себе дрімоту разом з сивуватим туманом (І. Цюпа).
В І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються (Б. Олійник).
Г Найогидніші очі порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні вельможні, найпідліша брехлива сльоза (В. Симоненко).
Знайдіть складне речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком.
А Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає колос, як згори випадають роси і місячна обніж (М. Стельмах).
Б Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір ([Л.. Українка).
В Таке моє давнє правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреєв).
Г Хто чує себе лиш, хто тільки для себе співа, той не ввійде в майбутнє, не прийме сучасне (М. Рильський).
Знайдіть складне речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим
зв’язком.
А Коли осінь вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на рік, і немає на долю управи (Б. Олійник).
Б Небо по-літньому квітчасте: по небосхилу, де збились у веселий табунець білі хмарки, воно було темно-блакитним (М. Карплюк).
В Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Гр. Тютюнник).
Г Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником до бродів прибилась весна (М. Стельмах).
Укажіть безсполучникове складне речення.
А Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п’янить (Л. Талапай).
Б Дрімає сад і гостро пахне м’ята (В. Сосюра).
В Грядка була невелика, пообіч неї на межах лежали купки старого, почорнілого од моху каміння (Г. Тютюнник).
Г Запахи фарб злегка паморочили голову і хвилювали, як хвилюють пахощі квітів, навіваючи спогади чи пробуджуючи уяву (
П. Гуріненко).
Укажіть складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком.
А Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише (Марко Вовчок).
Б А хмара находить, і грім гуркотить, і блискавка хижо моргає Дніпрова Чайка).
В Розвели нас дороги похмурі, і немає жалю й гіркоти, тільки часом у тихій задумі випливаєш з-за обрію ти (В. Симоненко).
Г І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М Рильський).
Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм життям, за власними споконвічними законами, аж поки в ньому не з'являється Людина. Поки з потаємними силами природи сусідив тільки дядько Лев, все залишалося так, як було завжди, тому що він розумів ліс і його мешканців. Дядько Лев чудово знав прикмети, згідно з якими вів господарство. Він вчасно виганяв худобу на пашу, знав свою пору на сівбу та на жнива, шанував ліс. А своїй ненаситній сестрі повторював:
Що лісове,
то не погане, сестро, —
усякі скарби з лісу йдуть.
Із силами природи, які у творі уособлюють різні міфічні істоти, дядько Лев знаходив порозуміння, пам'ятав про їхні закони. Лісові мешканці його поважали, ніколи не шкодили, сприяли у господарюванні. Старий дуб на галявині ніби символізував собою їхню взаємоповагу та злагоду. Любов дядька Лева до лісу була такою великою, що він хотів бути там похованим:
Як буду вмирати,
то прийду, як звір, до лісу, —
отут під дубом хай і поховають...
Але ось з'являється юний племінник дядька Лева — Лукаш. Його прихід кладе початок майбутній драмі. Лукаш зустрічає Мавку. Ця лісова жителька уособлює в творі духовність та внутрішню красу людини. Привертає до себе увагу незвичайна співзвучність душевного стану Мавки і поведінки лісу, їх повна гармонія. Від природи добрий і чутливий до краси, хлопець не зміг встояти перед чарами лісової красуні. Кохання відкрило перед ним новий, неповторний світ. І царювала в ньому Мавка, чужа брехні та заздрості, підлості та дріб'язковості. Вона почала вчити Лукаша розуміти, відчувати, любити все живе навколо себе, радіти його радощами й сумувати його смутками. Він мав талант до такого світовідчуття — і Мавка розпізнала в ньому те, чого він ще й сам не усвідомлював:
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.