Тестові завдання з теми " Числівник" 1.Усі слова є числівниками в рядку *
А.п’ятнадцять, двадцятеро, триста, нуль
Б.трійка, двісті, удруге, другий
В.три, двадцятка, по-другому, обидва
Г.тричі, по-третє, шестеро, дві цілі і чотири десяті
Д.тринадцять, десяток, сто тридцять сьомий, п’ятдесятиріччя
2. Усі слова є числівниками в рядку *
А.сто, сорок сьомий, трійня, втретє
Б.сотня, четвертина, три, трьохсотий
В.стотомний, четвірка, тримісячник, третій
Г.тридцятеро, сороковий, семеро, кількадесятий
Д.сімдесят п’ятий, вісімсот, сотка, сотий
3. Числівники вжито в реченні *
А.Сотник знав, що Микола Джеря ще раз підніме на нього серпа й боявся цього.
Б.Козацька сотня розтанула в пітьмі.
В.„Артек” був багатоголосим, цього року він розмовляв ста мовами світу.
Г.З-поміж альпіністів лише одиниці змогли подолати цей маршрут.
Д.Мільйонам треба світла, волі, які дають наснагу й віру в майбуття.
4.Усі числівники кількісні в ряду *
А.тринадцять, сто другий, десять сотих, чотирнадцятеро
Б.п’ятий, одна третя, півтора, утретє
В.двадцять вісім, півтораста, четвірка, чотири
Г.п’ятсот, дві цілі десять сотих, чотири восьмі, півтори
Д.сто двадцять дев’ятий, п’ятнадцятеро, одна двадцята, сім сотих
5.Усі слова – порядкові числівники в рядку *
А.двохсотий, четвертий, п’ятнадцятий, перший
Б.двісті сорок другий, сороковий, сотенний, дворічний
В.тридцятий, первинний, другий, триповерховий
Г.п’ятитисячний, п’ятиярусний, тридцять восьмий, мільйонний
Д.восьмитонний, половинний, сорок сьомий, третій
6.Усі числівники – складні в рядку *
А.тридцять, дев’яносто шість, сорок вісім, шістсот
Б.триста сорок вісім, п’ятсот, дванадцять, сімдесят два
В.дев’яносто, п’ятдесят шість, чотириста, тридцять п’ять
Г.одинадцять, триста, п’ятдесят, шістсот
Д.один, двісті чотири, двісті, п’ятий
7.Усі числівники – складені в рядку *
А.шістнадцять, сім восьмих, шістдесят один, двадцять п’ять
Б.одна друга, вісімнадцятирічний, п’ятисотий, дев’ятсот
В.сто два, три тисячі, двадцять два, двісті сорок шість
Г.вісімсот, три чверті, сімнадцять, вісімнадцять
Д.п’ятсот шість, один, тисячний, двісті сімдесят
8.Визначте, яка форма числівника дев’ятсот сімдесят чотири в орудному відмінку є правильною *
А.дев’ятистами сімдесяти чотирма
Б.дев’ятьмастами семидесятьма чотирма
В.дев’ятьомастами семидесяти чотирма
Г.дев’ятьмастами сімдесятьма чотирма
Д.жодної правильної форми
9.В якому рядку всі числівники записано правильно *
А.восьмистам дев’яноста дев’яти, чотирнадцятьма
Б.двох тисяч восьмисот восімдесяти дев’яти, п’яти
В.п’ятсот шестидесяти трьох, триста сорок п’ятьох
Г.дев’ятистам восьмидесяти п’ятьох, чотирьохстами двадцятьма двома
Д.сімохстах сімдесятьох шістьох, сто десяти
10.Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина *А.чотириста, сімдесят, дев’ятсот
Б.п’ятдесят, вісімдесят, кількадесят
В.сімсот, шістдесят, двісті
Г.дев’яносто, кількасот, п’ятдесят
Д.сто, кільканадцять, тридцять
11.Обидві частини відмінюються в усіх числівниках рядка *
А.дев’яносто, п’ятсот, вісімдесят, чотириста
Б.тридцять, п’ятдесят, п’ятсот, двісті
В.вісімсот, двісті, триста, чотириста
Г.вісімдесят, двадцять, одинадцять, тридцять
Д.сімсот, дев’ятсот, п’ятсот, шістдесят
12. Помилку у відмінкових формах кількісних числівників допущено в рядку *
А.шістьомастами, шістдесятьма вісьмома, дев’ятьох, сорока п’ятьом
Б.семисот восьмидесяти вісьмох, стам двом, семидесяти, п’ятнадцятьох
В.шістдесяти сімом, ста п’ятдесяти двох, шістнадцятьома, одинадцятьох
Г.вісьмома, восьмистам дев’яноста дев’ятьом, сімдесяти, п’ятьома
Д.трьохсот, трьомстам, трьомастами, на трьохстах
напиши самое первое предложение рассказа какое ты слышала
Не задумывались ли Вы о том, когда люди начали создавать букеты из цветов? На сегодняшний день это настолько естественный и незаменимый атрибут любого праздника, что даже трудно поверить в то, что первый букет появился в Европе всего лишь в XIV веке. А в Древней Греции, Риме, да и на Руси, букетов не было. В качестве украшения и подарка плелись венки из цветов.
Само слово "букет" происходит от французского языка и дословно означает "красиво собранная группа цветов". Древние индусы полагали, что цветы появились на Земле не для красоты и аромата, а для того, чтобы одаривать ими близких людей. Дарить любимым цветы, выращенные не в собственном саду, считалось не этично и не эстетично. Благодаря этому правилу Земля становилась прекраснее, а люди - счастливее.
Цветы не только украшают нашу жизнь, облагораживая ее и лаская взор, но и дарят людям радость и умиротворение, делают нас мягче и добрее.
В Индии в наше время существует традиция надевать на шею почетному гостю гирлянды из цветов.
А вот в форме букета, как украшения, букет появился в Европе в XIV веке, а в Японии намного раньше. Поначалу составители букетов не сильно утруждали себя составлением композиции и прочими "мелочами", а просто ставили цветы в вазу.
Первыми начали создавать правила, по которым составлялись букеты цветов законодатели мировой моды и ценители прекрасного - изысканные французы. Эти правила гласили, что необходимо отсекать венчики от стеблей, накалывать их на проволоку с различными кружевцами и поливать благовонными маслами. Кроме того, строго-настрого запрещалось использовать в создании букетов желтые цветы, поскольку они являлись символом разлуки, измены или ненависти.
Букеты составлялись так: цветы плотно укладывались один к другому, а в центр подбирались головки одного цвета, а по кругу уже располагали цветы другой окраски. Затем букет обрамлялся в накрахмаленные кружева или вставлялся в фарфоровый футляр, который был подобен тарелке с ручкой внизу.
Постепенно "искусство составления букетов" перешло в Англию, а затем стало распространяться и дальше. Однако от таких правил как отсекание стеблей и накалывания венчиков на проволоку, цветоводы отказались только в 1900 году. Кружевные ленты были заменены естественными листьями и стеблями.
Богатые люди облюбовали пышные, большие, красочные букеты цветов, которые ставились в дорогие вазы. Обычай дарить цветы прочно вошел в жизнь общества. В XIX веке сформировались такие стили подарочных букетов, как "Виктория", "Помпадур", "Бидермеер". В них использовали контрастные сочетания ярких цветов, сочную зелень. В конце XIX - начале XX веков букеты становятся более спокойными, утонченными и изысканными. Приходят все новые формы и составления букетов.
е дивно, що й преса приділяє цьому досить мало уваги. Але такий стан справ веде до кризи в суспільстві. Екологічна та суспільно-політична преса може й повинна впливати на прийняття рішень державними, промисловими, комерційними й громадськими структурами: "…засоби масової інформації як носії політичної інформації та інститут, зацікавлений у розквіті держави, допомагають владі творити політику, а політикам – підтримувати державність як головний гарант прав і свобод особистості і громадянина".
Преса є найстарішим видом журналістики, її родоначальником. Розширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми та канали електронної преси.
Престиж друкованої преси пов'язаний, зокрема, з тим, що її журналісти мають більшу ступінь незалежності завдяки численним політичним баталіям, які дозволили їм поступово закріпити свій авторитет і свою законність. Звичайно, аудіовізуальна преса теж має немалий престиж. Її "зірки" більш відомі, ніж основна частина журналістів друкованої преси. Проте не застаріла інформація, що справляє великий вплив, у більшості випадків походить із письмових джерел. І в нас сьогодні найсерйозніші політичні кризи, викликані втручанням ЗМК, пов'язані переважно з діями друкованої преси. Саме тому обрано як приклад екологічної комунікації масову комунікацію в пресі, яка має чималий досвід висвітлення екологічних проблем.
Важливим є обмін досвідом між спеціалістами, які займаються висвітленням цієї тематики. Загальні завдання Міжнародного клубу журналістів зазначають, що екологічна журналістика складається сьогодні як нова, окрема галузь нашої професії. Її правила й принципи мають бути сформульованими на основі міжнародного досвіду. Просвіта широкої громадськості й підтримка добровільної діяльності повинні стати головними завданнями екологічної журналістики.