Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Дикий кіт хитрий звір.
Б Ніч велика чарівниця!
В Красне слово золотий ключ.
Г Ми покоління смартфонів.
2. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено )
А Щастя без розуму дірява торбина.
Б Дим це віддих людського житла добрий дух хижі.
В Шанувати батька і матір обов’язок кожної людини.
Г Ми організатори власного життя й ковалі особистого щастя.
3. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Вірити це не зупинитися в розчаруванні а шукати нові відкриття свого «Я».
Б Довговічність на землі се вміння довгий час залишатися людяним.
В Увесь берег річки в межах міста наша територія.
Г Субота не робота а в неділю нема діла.
4. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Найвищий для мене чин Книга.
Б Кожна пригода до мудрості дорога.
В Людина то пуп’янок небувалої казки.
Г Маленька праця краща за велике безділля.
5. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Фрукти найздоровіша їжа.
Б За шпигунами ганяти не в карти грати.
В Ми лише квіти далекого казкового краю.
Г Прощати пробачати чию-небудь провину.
6. Між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущен )
А Усе одно красти гріх!
Б Дурний язик не приятель голові.
В Богатирство чорнобрів’я ось краса мого народу.
Г У нас усе суспільство аморфні напівпровідники.
7. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Поезія це завжди неповторність.
Б Вода з вогнем не товариші.
В Бджола відома трудівниця.
Г Любити не знати спокою.
8. Тире між підметом і присудком НЕ ТРЕБА ставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Сиротою жити сльози лити.
Б Весна дівчисько в ластовинні.
В 3 усіх утрат утрата часу найтяжча.
Г Марудна справа жити без баталій.
9. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Мій отчий незабутній доме ти вічний поклик з далини.
Б Зачарована Десна безмежно гарна.
В У поганого майстра й пилка крива.
Г Праця і пісня великі дві сили.
10. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено )
А Промені як вії сонячних очей.
Б Деревина міцна на своєму ґрунті.
В Твої вірші думок великий злиток.
Г Творчість завжди мрійна й тривожна.
11. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено )
А Голова наша кругла як небо ступня пласка як земля.
Б Чинити правосуддя праведному радість.
В Невже моя пісня не хвиля?
Г Я син свого часу.
12. Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Життя мінливе і буремне.
Б Самотність як обірвана струна.
В Чинити зло забава для безумного.
Г Ти чистота довірливість благословенна
Відпочинок на морі
Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.
Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.
2. Послухайте вірші.
- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?
Літній вечір... Гори в млі,
В золоті вершини...
А під ними ллється десь
Пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв
Гори і долини...
А між горами літа
Пісня України.
Ніч давно... Заснуло все,
Тільки море плине,
Та щебече понад ним
Пісня України.
- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?
Тиша морська
В час гарячий полудневий
виглядаю у віконце:
ясне небо, ясне море,
ясні хмари, ясне сонце.
Тиша в морі... Ледве-ледве
колихає море хвилі,
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем,
в'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
стиха весла підіймає,
і здається, що з весельця
щире золото спадає.
(Леся Українка)
- Яка пора доби описана в цьому вірші?
- Де відбуваються події?
- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»