Тире вжито перед узагальнювальним словом у реченні
Виберіть одну відповідь:

a.
Сягала його [Довженка] думка найрізноманітніших сфер — суспіль-нополітичної, економічної, ідеологічної.

b.
Коли ти дивишся — це ще не значить, що ти бачиш.

c.
Тихий шум лісу, синява високого неба, запах зелених трав — усе це зливалося з гомоном потривоженої крові й наповнювало серце Дороша невтішним болем.

d.
І ось відчиняються ворота, мати хреститься й щось проказує, коні рушають — ми їдемо .

Відповідь:

Вкажіть на порушення чистоти мовлення у поданих словосполученнях і відредагуйте їх.

Ввести закон в дію, дати хабаря, надати довідку про хід справи, злочинні дії , необгрунтоване затримання, заплатити готівкою, відбитки пальців, черговий допит, завідувач кафедри, протягом року, порядок денний, оскаржувати рішення, врешті-решт, принаймні або щонайменше, серйозне питання, зайвий раз, два роки тому, суперечливі свідчення, клопотання про звільнення, наші думки збігаються, проведені заходи, розлиті отрутохімікати, не зважаючи на погану погоду, записано в статуті, взяти позику.

Пояснення:

1.А.Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за до підрядного сполучника або сполучного слова.

2.В. Хто, куди, котрий, скільки.

3.Б) означальні, з’ясувальні, обставинні;

4.В. Коли бачиш своїх ровесниць постарілими, мимоволі більше придивляєшся і до своєї власної персони…(Л. Тараненко).

5.А.Спершу гадала, що вчувся гуркіт мотору (Л. Тараненко).

6.Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок, якщо він хоче користуватися хоч яким-небудь авторитетом в учнів…(Л. Тараненко).

7.А. Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини (Є. Гуцало).

8.Г. Немає правильної відповіді.

(Склоняюсь больше к этому варианту, но точно не знаю)

9.А. Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки

(М. Олійник).

10.А. А вечорами будеш уголос книжки читати, бо хоч і гарно мені влітку на безлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця (М. Стельмах).

Как-то так...