Объяснение:
о це не останній раз і що мені знову доведеться колись топитися, бо так
сказав на острові Пао малаєць з одстреленим носом.
Б Щоб остаточно вас приголомшити, я покажу вам зараз книжку, якої ви
скрізь шукаєте і про яку завше думаєте.
В Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво.
Г Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються
клени і співає в квітках далина.
19. Перед виділеним сполучником і/й НЕ ставимо коми в усіх реченнях,
ОКРІМ
А Це не значить, що я печальний, що мені боляче й що я щось утратив.
Б До лісу вела широка стежка, обабіч якої росли клени, створюючи
прохолоду в жаркий день і яка була наче вимощена мохом.
В І знов моя до тебе думка лине, далекий краю ранньої зорі, де тигрів слід
веде до Уссурі і спіє виноград між віт ялини.
Г Найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійні
лягають на поля
що робить?
научає любити-присудок
любити що?
край-додаток
край який?
рідний-означення
любити як?
щиріш-обставина
научає любити кого?
нас-додаток
2)гори-підмет
що роблять?
линуть-присудок
линуть як?
наче в чистім небі-обставина
линуть як?
легким візерунком-обставина
3)міст-підмет
що зробив?
прогуркутів-присудок
як?
давно-обставина
коли?
вже-оставина
прогуркутів через що?
через Дінець-додаток
4)радість-підмет
радість чия?
інших-означення
радість для кого?
для себе-додаток
як своя-присудок?
5)ті-підмет
мусять буть -присудок; Мусять буть якими? Добрими-означення
2 частина підрядна означальна
що-підмет
творять-присудок
добро-додаток
Объяснение:
о це не останній раз і що мені знову доведеться колись топитися, бо так
сказав на острові Пао малаєць з одстреленим носом.
Б Щоб остаточно вас приголомшити, я покажу вам зараз книжку, якої ви
скрізь шукаєте і про яку завше думаєте.
В Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво.
Г Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються
клени і співає в квітках далина.
19. Перед виділеним сполучником і/й НЕ ставимо коми в усіх реченнях,
ОКРІМ
А Це не значить, що я печальний, що мені боляче й що я щось утратив.
Б До лісу вела широка стежка, обабіч якої росли клени, створюючи
прохолоду в жаркий день і яка була наче вимощена мохом.
В І знов моя до тебе думка лине, далекий краю ранньої зорі, де тигрів слід
веде до Уссурі і спіє виноград між віт ялини.
Г Найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійні
лягають на поля