Трансформувати за зразком прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень. 1. Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися.
2. Через рік у нашому місті збудували новий залізничний вокзал.
Відповідь:
- Бабусю, привіт!
- Внучок, як я тебе рада бачити!
-Бабуся, я голодний, як вовк... Можливо ти щось приготувала смачненьокого?
- Звичайно, внучок. Зараз принесу тобі млинці з медом.
- Бабусю, як там твоє здоров'я?
-Ой, внучок. Здорова я.
-А ти, як себе там почуваєш? Як успіх в школі?
-Бабусю, я себе нормально почуваю. В школі все добре.
-От і добре. Молодець, ти в мене.
-Ага!
-Як тобі однокласники? З ними ти добре спілкуєшся?
-Так, бабусю. Звичайно, ми один одному допомагаємо.
-Ох, який ти в мене молодець. Пишаюся тобою.
- Дякую!
- Внучок, давай іди погуляй з друзями на дворі.
- Бабусю, дякую!
-Тільки не довго!
-Добре, бувай!
Пояснення:
Відповідь:
Питання, що таке щастя, хоч раз ставив перед собою кожен. Та відповісти на нього однозначно неможливо. Кожен з нас щастя бачить по-своєму. Для одних щастя – це гроші, для інших – здоров`я, для когось – благополуччя у родині. Сенс людського життя, призначення людини на землі, її морально-етичний вибір – всі ці питання хвилюють кожного з нас. То яку ж людину ми можемо назвати щасливою?
Кожен з нас робить у житті свій вибір, свій шлях, сама будує своє життя та долю. І як вона їх побудує – таке щастя і отримає. Людина проходить певні життєві випробування, вона повинна стільки встигнути, але життя таке швидкоплинне, тому ми маємо не лише працювати, але й встигати насолоджуватися ним.
Багато людей у нашому світі не мають того щастя, яке маємо ми, хоча і не усвідомлюємо його. Нещодавно я дивилася змагання параолімпійців, і мене це по-справжньому вразило. Люди з обмеженими фізичними можливостями, які пересувалися у візках, змагалися, раділи, сміялися… Їхні емоції нічим не відрізнялися від наших і вони були щасливі. По-справжньому. Ось що дійсно мене вразило. Ми, цілком здорові люди, весь час на щось скаржимося, чимось незадоволені, у нас купа причин для цього. Але все це стає таким мізерним, коли дивишся на тих, хто зміг пересилити себе і не впасти у відчай, а продовжити життя – повноцінне і справжнє. Повноцінніше, ніж у декого з нас. Я вважаю, що такі люди гідні нашої поваги і захоплення. Як на мене, найбільшим щастям для них було б повернення їм здоров`я, але це неможливо, вони це розуміють і навчилися радіти тому, що мають. Тож і нам слід взяти з них приклад і навчитися жити сьогоднішнім днем і бути щасливими тут і зараз.
Щастя не в грошах і багатстві, не у владі,не у здійсненні всіх мрій. Той, хто прагне лише цього, являється справжнім егоїстом. Така людина думає тільки про себе, але вона не зможе бути по-справжньому щасливою, адже неможливо бути щасливим насамоті. Інколи для того, щоб стати щасливою людиною, достатньо до ншій людині стати щасливою…
Щастя – у кожного в душі, у світосприйнятті, у вмінні радіти кожному дню, першим листочкам на деревах, подиху весняного вітерцю… Щастя – поряд. Слід лише навчитися його помічати, відчувати і розуміти. Мені дуже сподобався вислів про щастя В. Классовського: «Усе, що можна назвати щастям, має з три складові: потребу щось робити, щось любити та на щось сподіватися».
Пояснення: