Щоб відповісти на питання, якою має бути справжня людина, спочатку пригадаємо, що означає слово "справжній". У цього слова є кілька значень, два з яких, найбільш вживаних, такі: "щирий, не вдаваний" і "такий, що відповідає певним вимогам, є взірцем, досконалістю, ідеалом чого-небудь".
Тобто, логічним буде припустити, по-перше, що "справжня людина" насамперед є щирою. Така людина не прикидається, наприклад, доброю, ввічливою, сміливою, розумною, тощо, а є такою. Лицемірна або підла людина не є "справжньою" людиною в цьому сенсі.
І, по-друге, "справжня людина" втілює в собі людяність. На мій погляд, у поняття "людяність" входить і гуманність, і доброта, і співчуття, і чемність, і доброзичливе ставлення до всіх оточуючих. Така людина просто не може бути агресивною або грубою, бо вона людина, а не мавпа, щоб не змогти стримати свої інстинкти або йти на поводуу поганого настрою.
Як говорив класик, "людина - це звучить гордо". Тому справжня людина залишається людиною за будь-яких обставин. Навіть коли бути нелюдом вигідніше, ніж бути людиною (а бували часи, коли так і було), справжня людина залишиться людиною. Справжня людина ніколи не поступиться своєю честю, совістю, гідністю, бо інакше вона перестане бути людиною. Як справжні люди, так і нелюди, зустрічалися завжди, за будь-яких часів і життєвих обставин, і хочеться вірити, що більшість людей серед нас завжди буде справжніми.
Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця людина вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя. Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати. Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? Щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. Мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? Та чи кожен може зупинити його? Справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще Платон стверджував: Здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе:. Справжня людина завжди виручить і до Чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з домашнім завданням. Головне – до Справжня людина цінує життя. Вона живе одним днем. Але за свій день встигає корисно попрацювати. Зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. Бо таких залишилося не багато. Зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. Тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. Бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. Заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо. Візьмімо й такий приклад. Хворих у світі багато. А чому наше медичне обслуговування таке дороге? Чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо». Невже їм не хочеться до врятувати? А головне – чи можна таких людей назвати справжніми? Бути Людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. Але ще більшої поваги заслуговує така Людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.
Щоб відповісти на питання, якою має бути справжня людина, спочатку пригадаємо, що означає слово "справжній". У цього слова є кілька значень, два з яких, найбільш вживаних, такі: "щирий, не вдаваний" і "такий, що відповідає певним вимогам, є взірцем, досконалістю, ідеалом чого-небудь".
Тобто, логічним буде припустити, по-перше, що "справжня людина" насамперед є щирою. Така людина не прикидається, наприклад, доброю, ввічливою, сміливою, розумною, тощо, а є такою. Лицемірна або підла людина не є "справжньою" людиною в цьому сенсі.
І, по-друге, "справжня людина" втілює в собі людяність. На мій погляд, у поняття "людяність" входить і гуманність, і доброта, і співчуття, і чемність, і доброзичливе ставлення до всіх оточуючих. Така людина просто не може бути агресивною або грубою, бо вона людина, а не мавпа, щоб не змогти стримати свої інстинкти або йти на поводуу поганого настрою.
Як говорив класик, "людина - це звучить гордо". Тому справжня людина залишається людиною за будь-яких обставин. Навіть коли бути нелюдом вигідніше, ніж бути людиною (а бували часи, коли так і було), справжня людина залишиться людиною. Справжня людина ніколи не поступиться своєю честю, совістю, гідністю, бо інакше вона перестане бути людиною. Як справжні люди, так і нелюди, зустрічалися завжди, за будь-яких часів і життєвих обставин, і хочеться вірити, що більшість людей серед нас завжди буде справжніми.
Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.
Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? Щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. Мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? Та чи кожен може зупинити його? Справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще Платон стверджував: Здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе:.
Справжня людина завжди виручить і до Чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з домашнім завданням. Головне – до
Справжня людина цінує життя. Вона живе одним днем. Але за свій день встигає корисно попрацювати.
Зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. Бо таких залишилося не багато. Зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. Тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. Бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. Заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо.
Візьмімо й такий приклад. Хворих у світі багато. А чому наше медичне обслуговування таке дороге? Чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо».
Невже їм не хочеться до врятувати? А головне – чи можна таких людей назвати справжніми?
Бути Людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. Але ще більшої поваги заслуговує така Людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.