Український народ має надзвичайно глибоку культуру, яка, безумовно, прямо відображається в життя практично кожного українця без винятку. Наша культура має безліч проявів різного характеру, але найбільш ключовими з них є звичаї і традиції українського суспільства. Безліч українських сімей свято дотримуються численні традиції та звичаї суспільства, народу, що, безумовно, позначається на їх житті. Моя сім’я не є винятком у цьому питанні – ми точно так само, як і багато інші українські сім’ї, прагнемо включати дотримання всіх традицій і звичаїв в наше повсякденне життя. Насамперед, хотілося б виділити традицію, яка мені видається найбільш важливою у всьому нашому суспільстві. Вона полягає в належній повазі до старості і до літніх людей. Я вважаю, що ця традиція дуже важлива для всього українського суспільства, адже літні люди є найбільш мудрими, заслуженими і такими, які заслуговують глибокої поваги. Втім, не варто забувати і те, що люди старшого покоління потребують нашої підтримки – через свою старість вони не завжди можуть займатися всім тим, що їм потрібно. Крім того, в нашій країні злочинно низькі пенсії, через що люди похилого віку потребують і фінансової підтримки. Ми в нашій родині допомагаємо людям похилого віку, бабусям і дідусям, як тільки можемо – ми даємо їм необхідну увагу, а також підтримуємо їх фінансово, якщо в цьому виникає реальна необхідність. Що стосується інших звичаїв і традицій нашого суспільства, то ми теж дотримуємося їх у нашій родині. Наприклад, існує традиція щедрувати напередодні Старого нового року. І якщо я, як дитина, ходжу щедрувати з іншими дітьми в гості до родичів і навіть до чужих людей, то мої батьки ніколи і ні за що не відмовляють іншим дітям, які приходять до нас з такою благородною метою. Крім цього, ми намагаємося дотримуватися і деяких інших традицій нашого народу – як можна частіше носити відповідний одяг, вишиванки тощо. У нашого народу є величезна кількість традиція і звичаїв. Звичайно, сучасний світ стає глобальним, а між народами і націями межі практично стираються. Тим не менш, всі чудово розуміють, наскільки важливо зберігати свою національну ідентичність і самобутність. Наша сім’ї намагається слідувати традиціям і звичаям нашого народу. Однак ми прагнемо робити це так, щоб приносити якомога більше користі близьким людям. Саме з цієї причини ключова українська традиція, яка панує в нашій сім’ї, це повага до старості й до наших літніх родичів.
Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!
Насамперед, хотілося б виділити традицію, яка мені видається найбільш важливою у всьому нашому суспільстві. Вона полягає в належній повазі до старості і до літніх людей. Я вважаю, що ця традиція дуже важлива для всього українського суспільства, адже літні люди є найбільш мудрими, заслуженими і такими, які заслуговують глибокої поваги. Втім, не варто забувати і те, що люди старшого покоління потребують нашої підтримки – через свою старість вони не завжди можуть займатися всім тим, що їм потрібно. Крім того, в нашій країні злочинно низькі пенсії, через що люди похилого віку потребують і фінансової підтримки. Ми в нашій родині допомагаємо людям похилого віку, бабусям і дідусям, як тільки можемо – ми даємо їм необхідну увагу, а також підтримуємо їх фінансово, якщо в цьому виникає реальна необхідність.
Що стосується інших звичаїв і традицій нашого суспільства, то ми теж дотримуємося їх у нашій родині. Наприклад, існує традиція щедрувати напередодні Старого нового року. І якщо я, як дитина, ходжу щедрувати з іншими дітьми в гості до родичів і навіть до чужих людей, то мої батьки ніколи і ні за що не відмовляють іншим дітям, які приходять до нас з такою благородною метою. Крім цього, ми намагаємося дотримуватися і деяких інших традицій нашого народу – як можна частіше носити відповідний одяг, вишиванки тощо.
У нашого народу є величезна кількість традиція і звичаїв. Звичайно, сучасний світ стає глобальним, а між народами і націями межі практично стираються. Тим не менш, всі чудово розуміють, наскільки важливо зберігати свою національну ідентичність і самобутність. Наша сім’ї намагається слідувати традиціям і звичаям нашого народу. Однак ми прагнемо робити це так, щоб приносити якомога більше користі близьким людям. Саме з цієї причини ключова українська традиція, яка панує в нашій сім’ї, це повага до старості й до наших літніх родичів.
Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!