. І кликав день в (неміряні світи (Я. Шпорта). 2. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи небачених степів (О. Гончар). 3. Степ квітував. Незайманий, звіку не ораний, високотравний (О. Гончар). 4. Треба було перейти рівне, незаросле й не закрите плавнями місце (М. Коцюбинський). 5. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не обгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). 6. Мікроскоп відкрив людині світ, небачений простим оком. 7. Партизан опинився перед річкою, вражений несподіваною перешкодою (Ю. Збанацький). 8. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський).
. І кликав день в (неміряні світи (Я. Шпорта). 2. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи небачених степів (О. Гончар). 3. Степ квітував. Незайманий, звіку не ораний, високотравний (О. Гончар). 4. Треба було перейти рівне, незаросле й не закрите плавнями місце (М. Коцюбинський). 5. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не обгороджені тинами (І. Нечуй-Левицький). 6. Мікроскоп відкрив людині світ, небачений простим оком. 7. Партизан опинився перед річкою, вражений несподіваною перешкодою (Ю. Збанацький). 8. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський).
► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
► Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
► Будні роблять людей буденними.
► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.
► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла
► Не час минає, а минаєм ми.
► Що є життя? Це — проминання тіней.