Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались. Ведмежі волохаті ноги були віддані сатані в зуби — у нові юхтові чоботи, які пекли і тисли, як обценьки. Пелюстки троянд чарували всіх своєю красою Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився — Найтверезіший би упився, Скупий жидюга дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива. Тарас Шевченко (поема "Сон")
Ведмежі волохаті ноги були віддані сатані в зуби — у нові юхтові чоботи, які пекли і тисли, як обценьки.
Пелюстки троянд чарували всіх своєю красою
Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився — Найтверезіший би упився, Скупий жидюга дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива.
Тарас Шевченко (поема "Сон")