Ту. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними члена-
ми, звертаннями та вставними словами.
Який кущ наймиліший українцеві? Звичайно, калинаl Про яку
рослину складено найбільше пісень? Звісно, про калину! Квітне ка-
линове диво в казках, легендах, прислів'ях і приказках.
Звідки ти взялася, калино? Чому до тебе, скромний кущику,
українці ставляться з такою повагою?
Кажуть, напали якось на нашу землю вороги. Схоплена ними
дівчина вирвалася й побігла. Розірвалося її червоне намисто, розси-
палися по землі яскраві намистинки. Через деякий час повиростали
з них калинові кущі.
Калина
спогад про рідну домівку, про матір, її турботу й
пестливі руки. Калина символізує дівочу красу, вірність і любов,
А ще калина уособлює силу та безсмертя. «А ми тую червону кали-
ну підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!» співають
українці (За В. Супруненком).
До нас приходив небіж — старшого брата син.2. Завтра че-
кайте негоди. 3. І цього року неврожай на огірки. 4. Ми йшли
не дорогою: стежкою ближче. 5. Неправдою світ пройдеш, а на-
зад не вернешся. 6. Невміння працювати – це прикрість, а небажання це лихо (Народна творчість). 7.Не бажання працювати, а сама праця дає результати. 8. У ліжечку лежить немовля.
Объяснение:
не- пишемо разом коли слово без "не" не вживається, (небіж, немовля)- не існує слів- біж, мовля.
не пишеться разом, коли можна вираз замінити одним словом (неправдою - брехнею),
не з іменниками пишеться разом , якщо мова йде про нове поняття (неврожай)
не пишеться окремо- коли щось заперечується - (Ми йшли не дорогою, стежкою ближче);
не завжди пишеться окремо, коли є протиставлення ( Не бажання працювати, а сама праця дає результати).
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.