безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
моя бабушка живёт в рязани. этот город находится недалеко от нас, поэтому я уже не раз бывал у бабушки в гостях. каждый раз, когда я приезжаю к ней в гости, я гуляю с бабушкой по городу. часто мы приходим в рязанский кремль. он, конечно, меньше, чем московский, но тоже интересный. там находится музей, где можно увидеть разные старинные вещи.
бабушка живёт в своём одноэтажном домике на окраине рязани. этот домик красивый с резными ставнями на окнах, на крыше красная черепица.
когда я в гостях у бабушки, у меня сразу появляется много нужных дел: необходимо встретиться со своими друзьями из соседних домов, сбегать на речку, которая протекает сразу за бабушкиным огородиком. потом мы с идём в берёзовую рощу. она находится тоже недалеко от бабушкиного домика. когда я наиграюсь и прихожу домой, бабушка начинает угощать меня разными вкусностями: малиновым вареньем, душистым чаем с травами, тульскими пряниками, пирогами с визигой (это спинки осетров так называются), а ещё на столе всегда есть яблоки, потому что у бабушки свой сад с большими яблонями. после еды я опять бегу на улицу, а родители остаются дома с бабушкой — отдыхают, разговаривают о жизни, папа по хозяйству. так проходит первый день нашего пребывания у бабушки. в этот раз всё так и было. я привык к размеренной жизни в гостях у бабушки, и мне это нравится. я полюбил это спокойствие и порядок. в следующем году мы наверняка опять поедем к бабушке, может быть, даже съездим к ней в гости два раза.
безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
моя бабушка живёт в рязани. этот город находится недалеко от нас, поэтому я уже не раз бывал у бабушки в гостях. каждый раз, когда я приезжаю к ней в гости, я гуляю с бабушкой по городу. часто мы приходим в рязанский кремль. он, конечно, меньше, чем московский, но тоже интересный. там находится музей, где можно увидеть разные старинные вещи.
бабушка живёт в своём одноэтажном домике на окраине рязани. этот домик красивый с резными ставнями на окнах, на крыше красная черепица.
когда я в гостях у бабушки, у меня сразу появляется много нужных дел: необходимо встретиться со своими друзьями из соседних домов, сбегать на речку, которая протекает сразу за бабушкиным огородиком. потом мы с идём в берёзовую рощу. она находится тоже недалеко от бабушкиного домика. когда я наиграюсь и прихожу домой, бабушка начинает угощать меня разными вкусностями: малиновым вареньем, душистым чаем с травами, тульскими пряниками, пирогами с визигой (это спинки осетров так называются), а ещё на столе всегда есть яблоки, потому что у бабушки свой сад с большими яблонями. после еды я опять бегу на улицу, а родители остаются дома с бабушкой — отдыхают, разговаривают о жизни, папа по хозяйству. так проходит первый день нашего пребывания у бабушки. в этот раз всё так и было. я привык к размеренной жизни в гостях у бабушки, и мне это нравится. я полюбил это спокойствие и порядок. в следующем году мы наверняка опять поедем к бабушке, может быть, даже съездим к ней в гости два раза.