Це твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. Отже, подвиги ніколи не робляться заради того, щоб героєві потім співали діфірамби та надівали лаврові вінки. Людина не може ніколи передбачити, що ось зараз вона здійснить подвиг. Вона діє, не розмірковуючи, якщо вже так склалися обставини. Бо якщо вона стала про це думати, хтось би випередив її і зробив, за його розумінням, добре діло. Чи думали колись запорозькі козаки, що їхні дії будуть розцінені як подвиг, що про них співатиме пісні український народ, і ці пісні будуть передаватися з покоління в покоління? Ні, вони просто боронили свою землю від загарбників, бо любили її. І коли хтось з них гинув, двоє ставало на його місце, щоб продовжувати його справу. Оце справжній подвиг.
Це твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. Отже, подвиги ніколи не робляться заради того, щоб героєві потім співали діфірамби та надівали лаврові вінки. Людина не може ніколи передбачити, що ось зараз вона здійснить подвиг. Вона діє, не розмірковуючи, якщо вже так склалися обставини. Бо якщо вона стала про це думати, хтось би випередив її і зробив, за його розумінням, добре діло. Чи думали колись запорозькі козаки, що їхні дії будуть розцінені як подвиг, що про них співатиме пісні український народ, і ці пісні будуть передаватися з покоління в покоління? Ні, вони просто боронили свою землю від загарбників, бо любили її. І коли хтось з них гинув, двоє ставало на його місце, щоб продовжувати його справу. Оце справжній подвиг.
Подробнее - на -