У мене є собака Лурі, породи йорширський тер'єр. Він невеличкий, йому лише шість з половиною місяців. Забарвлення у нього відповідає стандарту породи. На тілі шерсть синя з чорно-коричневим, а на грудях кремова. Лурі не має підшерстя, структура його вовняного покриву близька до структури людської волосини. Голова плоска, мордочка симпатична, прикрашена довгою шерстю. Вушка у нього трикутної форми, стоячі, вистрижені. Очка чорненькі, дуже розумні і виразні. Носик чорний, холодний і мокрий. Спинка пряма, лапки короткі і рівні. Хвостик у вигляді пір'їнки. Найбільше впадає в око його довге, блискуче, шовковисте волосся, яке рівномірно звисає з обох сторін крихітного тіла. Дуже люблю свого красунчика, він у мене неперевершений.
Мовна проблема в Україні на сьогодні є актуальною. Я б сказала, однією з НАЙАКТУАЛЬНІШИХ. Ми живемо в такій чудовій країні! Наша мова одна з наймелодійніших у всьому світі. Чи не варто ришатися цим? Особисто я виросла в російськомовній родині, тому частіше спілкуюсь саме російською мовою. І я цього не стидаюсь. Але українську мову я люблю, поважаю. Адже вона така милозвучна, барвиста… Вона така багата і невмируща! Ми всі маємо любити нашу рідну УКРАЇНСЬКУ мову, сприяти її подальшому розвитку. Адже, як сказав Кіндрат Кропива, білоруський письменник: «Мова — це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною» .
Найбільше впадає в око його довге, блискуче, шовковисте волосся, яке рівномірно звисає з обох сторін крихітного тіла.
Дуже люблю свого красунчика, він у мене неперевершений.
Мовна проблема в Україні на сьогодні є актуальною. Я б сказала, однією з НАЙАКТУАЛЬНІШИХ. Ми живемо в такій чудовій країні! Наша мова одна з наймелодійніших у всьому світі. Чи не варто ришатися цим? Особисто я виросла в російськомовній родині, тому частіше спілкуюсь саме російською мовою. І я цього не стидаюсь. Але українську мову я люблю, поважаю. Адже вона така милозвучна, барвиста… Вона така багата і невмируща! Ми всі маємо любити нашу рідну УКРАЇНСЬКУ мову, сприяти її подальшому розвитку. Адже, як сказав Кіндрат Кропива, білоруський письменник: «Мова — це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною» .