Деякі мої друзі та знайомі люблять зиму за можливість покататися на санках і пограти в сніжки. Деяким, особливо дівчаткам, подобається весна — час, коли все цвіте та можна кожен день плести шикарні вінки. Інші чекають літа, щоб з ранку до вечора гратися на пляжі. А я шалено радію приходу осені. І мене зовсім не лякає початок шкільних занять. Навпаки, це можливість побачити друзів, які виїжджали на все літо до бабусь. Можливість розповісти та почути багато кумедних історій. Але навіть це не головне в настанні осені.
Осінь — чарівна пора, і саме тому її так люблять художники, поети й люди різного віку та професій. На мою думку, цей час року можна розділити на кілька періодів. Перший починається з першої половини вересня, коли ще не сильно відчуваються зміни в природі. Останній період — листопад з його вогкістю та холодом. Не дарма цей місяць називають воротами зими. А посередині знаходиться та чудова пора, яка зветься «золота осінь».
На її честь художники не втомлюються писати картини, а поети й письменники не припиняють складати красиві твори. А я завжди буду з нетерпінням чекати її приходу. Чому вона «золота»? Тому що природа немов одягається в сукню, розшиту золотими нитками. Все перетворюється, змінює свій вигляд, буяє яскравими барвами. Мені здається, навіть влітку не можна побачити стільки квітів, скільки їх з’являється восени. Жовтий, червоний, помаранчевий набувають стільки різних відтінків, що їх неможливо описати жодною мовою світу. Всі кущики та деревця, немов модниці, кожен день міняють свій наряд. Ще вчора вони тільки починали жовтіти, сьогодні вже відливають золотом, а завтра додадуть до свого образу кілька червоних пелюстків.
Мені здається, що осінь нагадує собою вродливу жінку, тому я її просто обожнюю!
Объяснение:
Деякі мої друзі та знайомі люблять зиму за можливість покататися на санках і пограти в сніжки. Деяким, особливо дівчаткам, подобається весна — час, коли все цвіте та можна кожен день плести шикарні вінки. Інші чекають літа, щоб з ранку до вечора гратися на пляжі. А я шалено радію приходу осені. І мене зовсім не лякає початок шкільних занять. Навпаки, це можливість побачити друзів, які виїжджали на все літо до бабусь. Можливість розповісти та почути багато кумедних історій. Але навіть це не головне в настанні осені.
Осінь — чарівна пора, і саме тому її так люблять художники, поети й люди різного віку та професій. На мою думку, цей час року можна розділити на кілька періодів. Перший починається з першої половини вересня, коли ще не сильно відчуваються зміни в природі. Останній період — листопад з його вогкістю та холодом. Не дарма цей місяць називають воротами зими. А посередині знаходиться та чудова пора, яка зветься «золота осінь».
На її честь художники не втомлюються писати картини, а поети й письменники не припиняють складати красиві твори. А я завжди буду з нетерпінням чекати її приходу. Чому вона «золота»? Тому що природа немов одягається в сукню, розшиту золотими нитками. Все перетворюється, змінює свій вигляд, буяє яскравими барвами. Мені здається, навіть влітку не можна побачити стільки квітів, скільки їх з’являється восени. Жовтий, червоний, помаранчевий набувають стільки різних відтінків, що їх неможливо описати жодною мовою світу. Всі кущики та деревця, немов модниці, кожен день міняють свій наряд. Ще вчора вони тільки починали жовтіти, сьогодні вже відливають золотом, а завтра додадуть до свого образу кілька червоних пелюстків.
Мені здається, що осінь нагадує собою вродливу жінку, тому я її просто обожнюю!