Всі люди хоч раз,але держали пензлик,олівець,фломастер в руках.Багато хто з дитинства не випускає з рук пензлик,інші навіть не очікуючи пробуджують у собі талант до малювання.А деякі просто марнують життя,навіть не знаючи про свій талант.
В.М. Навроцький ще з дитинства малював заради забави,потім взявся за живопис просто випадково.
Після проведеної операції він,дивлячись у білу стелю,уявляв собі всілякі візерунки-від козацького бароко,до силуетів рідних краєвидів.Його уява діяла наче знеболююче,бо забирало його у другий світ картин.
Після одужання він додав сірим стінам лікарні фарб.Кожний куточок був розкрашений різними малюнками і візерунками.Василь почав пробувати різні види фарб,а згодом і взагалі сам почав їх варити.Згодом додавши до барвника вапно він винайшов своєрідну фарбу,яка сама по собі випромінювала колір.Таке могла створити тільки сама природа.
Глядачі,які розглядають його портрети,картини,довго милуються красою і унікальністю цих екземплярів.І ніхто не заперечить,що в нього справжній талант.Самобутній.Яскравий.
Від Революції гідності минуло сім років. Чи щось змінилось з того моменту ? Можливо. Чи хтось це помітив? Скоріше за все, так. Минуло сім років з тих пір, як людям остогидило миритись з надмірною владою Януковича та перетворенням України на одну з колоній Росії. І варто зазначити, що саме на Майдані народилася нова нація – українська, народ якої готовий стояти до кінця, байдуже переможного чи програшного. Для цих людей надія помирає останньою, вони готові віддавати свої життя за достойне майбутнє своєї сім'ї, своїх дітей, своєї рідної землі.
Для них свобода – це не тоді, коли ти сам по собі та ні від кого не залежиш. Свобода для нас є набагато вищою, а саме, коли ти знаєш та впевнений, що твої нащадки будуть жити вільно в Україні, яка розвивається, і коли хтось зазіхне на цей ласий шматочок у Східній Європі, ти будеш впевнений, що знайдуться ті, хто стане на захист. Євромайдан уже стає історією, відходить на другий план на тлі російської військової агресії. Існує небезпека, що ця подія втратить свою значимість, як це вже було з багатьма періодами історії України. Тому дуже важливо зберегти та передати нащадкам правду про події та перемоги того часу.
Объяснение:
мистецтво у житті людини
Всі люди хоч раз,але держали пензлик,олівець,фломастер в руках.Багато хто з дитинства не випускає з рук пензлик,інші навіть не очікуючи пробуджують у собі талант до малювання.А деякі просто марнують життя,навіть не знаючи про свій талант.
В.М. Навроцький ще з дитинства малював заради забави,потім взявся за живопис просто випадково.
Після проведеної операції він,дивлячись у білу стелю,уявляв собі всілякі візерунки-від козацького бароко,до силуетів рідних краєвидів.Його уява діяла наче знеболююче,бо забирало його у другий світ картин.
Після одужання він додав сірим стінам лікарні фарб.Кожний куточок був розкрашений різними малюнками і візерунками.Василь почав пробувати різні види фарб,а згодом і взагалі сам почав їх варити.Згодом додавши до барвника вапно він винайшов своєрідну фарбу,яка сама по собі випромінювала колір.Таке могла створити тільки сама природа.
Глядачі,які розглядають його портрети,картини,довго милуються красою і унікальністю цих екземплярів.І ніхто не заперечить,що в нього справжній талант.Самобутній.Яскравий.
Від Революції гідності минуло сім років. Чи щось змінилось з того моменту ? Можливо. Чи хтось це помітив? Скоріше за все, так. Минуло сім років з тих пір, як людям остогидило миритись з надмірною владою Януковича та перетворенням України на одну з колоній Росії. І варто зазначити, що саме на Майдані народилася нова нація – українська, народ якої готовий стояти до кінця, байдуже переможного чи програшного. Для цих людей надія помирає останньою, вони готові віддавати свої життя за достойне майбутнє своєї сім'ї, своїх дітей, своєї рідної землі.
Для них свобода – це не тоді, коли ти сам по собі та ні від кого не залежиш. Свобода для нас є набагато вищою, а саме, коли ти знаєш та впевнений, що твої нащадки будуть жити вільно в Україні, яка розвивається, і коли хтось зазіхне на цей ласий шматочок у Східній Європі, ти будеш впевнений, що знайдуться ті, хто стане на захист. Євромайдан уже стає історією, відходить на другий план на тлі російської військової агресії. Існує небезпека, що ця подія втратить свою значимість, як це вже було з багатьма періодами історії України. Тому дуже важливо зберегти та передати нащадкам правду про події та перемоги того часу.