україна, як кожна незалежна держава, має свою державну мову. але, на відміну від більшості держав світу, не все населення україни розмовляє державною мовою. чому? довгі роки україна біла часткою срср, державною мовою якого була російська мова. після розпаду рсрс республіки отримали незалежність і більшість з них стала пропагандувати свою державну мову. наприклад, латвія, литва, грузія. в цих країнах громадяни, які не володіють державною мовою не можуть обіймати високі урядові посади. навіть на самитах з російськомовними діячами, представники цих країн користуються послугами перекладачів.
але українські лідери не дуже поспішають з вивченням державної мови. я вважаю за необхідне прийняття закону про те, що кожен урядовець обов’язково має здати іспит на володіння українською мовою перед тим, як його буде призначено на ту чи іншу посаду. адже вони являються прикладом для всієї громади!
з розвитком комп’ютерних технологій та інтернету спілкування не має кордонів. не погано знати декілька мов, щоб вільно спілкуватися з людьми з інших країн, але це не означає, що громадяни україни мають нехтувати державною мовою і розмовляти російською. а чому б не розмовляти ійською? вона теж вважається міжнародною мовою. тому що її треба вчити, а російську, як здається деяким громадянам, вони знають добре? я вважаю, що більшість громадян говорять на ламаній російський мові, але ця мова їм здається більш співучою і мелодійною, аніж щира українська.
без мови немає народу. і я сподіваюся, що в майбутньому всі громадяни нарешті вивчать свою державну мову.
ответ: одного разу пані берта бертолотті отримує поштою семирічного хлопчика з бляшанки конрада, зробленого на заводі. там дітей роблять ідеальними і перш, ніж надіслати батькам, кілька разів тестують. певне, мають свої шаблони і лекала і тому налагодили виробнитцво досконалих дітей. кондрат – ідеальний: чемний, сумлінний, розумний і чесний, але від цього страшенно нудний. довершений кондрат збиває з пантелику свою нову маму і зовсім не має друзів. цікаво, що сама пані бертолотті ідеальною мамою бути не може, якщо брати все ті ж стереотипні шаблони «материнської ідеальності». вона курить цигарки, вельми, коли натужно думає, полюбляє нездорову їжу, неохайна, розсіяна, вона пише собі нагадування на дзеркалі і розкидає по хаті речі. все те, чому зазвичай ідеальні мами оголошують нещадну війну. втім, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті абсолютно щаслива і живе в гармонії з собою. неідеальна для інших, вона ідеальна для самої себе. отримавши випадково дитину, вона проти волі стикається з паралельним світом, де всім заправляють запрограмовані «треба», «можна», «не можна» і десятки правил – і все це в голові однієї дитини. в той час як сама пані берта живе за своїми «хочу» і «не хочу». схоже навіть, що це кондрат вчить берті бути справжньою мамою, а сама берті більше схожа на дитину. берті сама поводиться, думає, приймає рішення як дитина, в той час як конрад мислить абсолютно по-дорослому. контрастна і парадоксальна ситуація. втім, нестлінгер часто в своїх книгах виписує самостійних, серйозних дітей та «здитинілих» дорослих. міняючи таким чином їх місцями, вона дає змогу краще розуміти мотиви вчинків один одного. пані бертолотті неідеальна і зовсім не знає, що потрібно робити. накупивши кондротові іграшок і морозива, вона забуває купити зошити і олівці до школи. проте це її не засмучує, адже в житті дитини є речі значно важливіші за якісь там олівці.
втім, є в книзі і інший герой – антогоніст бертолотті. це аптекар пан егон, який дружить з берті і береться виховувати кондрата на свій манер – йому страшенно імпонує, що хлопчик такий правильний, і тому пан егон всіляко підтримує його в цій ідеальності. виходить – з одногу боку самодостатня, епатажна, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті, з іншого – педантичний, банальний і нудний аптекар пан егон. два різні світи і два різні уявлення про ідеальну дитину. вони отримують початковий матеріал, з якого їм доведеться «виліпити» справжню людину, особистість. от тільки пана егона влаштовує вже те що є, а пані берті – ні. протягом всієї книги конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості» .в цьому йому є звичайна дівчинка кіті, яка може і схитрити, і школу прогуляти, якщо потрібно. втім, окрім неї в кондрата немає в школі друзів, бо попри те, що вчительна вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять – він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. але не тому, що він погана дитина, а тому що це «правильно» – так його запрограмували. врешті-решт конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
ответ:
україна, як кожна незалежна держава, має свою державну мову. але, на відміну від більшості держав світу, не все населення україни розмовляє державною мовою. чому? довгі роки україна біла часткою срср, державною мовою якого була російська мова. після розпаду рсрс республіки отримали незалежність і більшість з них стала пропагандувати свою державну мову. наприклад, латвія, литва, грузія. в цих країнах громадяни, які не володіють державною мовою не можуть обіймати високі урядові посади. навіть на самитах з російськомовними діячами, представники цих країн користуються послугами перекладачів.
але українські лідери не дуже поспішають з вивченням державної мови. я вважаю за необхідне прийняття закону про те, що кожен урядовець обов’язково має здати іспит на володіння українською мовою перед тим, як його буде призначено на ту чи іншу посаду. адже вони являються прикладом для всієї громади!
з розвитком комп’ютерних технологій та інтернету спілкування не має кордонів. не погано знати декілька мов, щоб вільно спілкуватися з людьми з інших країн, але це не означає, що громадяни україни мають нехтувати державною мовою і розмовляти російською. а чому б не розмовляти ійською? вона теж вважається міжнародною мовою. тому що її треба вчити, а російську, як здається деяким громадянам, вони знають добре? я вважаю, що більшість громадян говорять на ламаній російський мові, але ця мова їм здається більш співучою і мелодійною, аніж щира українська.
без мови немає народу. і я сподіваюся, що в майбутньому всі громадяни нарешті вивчать свою державну мову.
подробнее - на -
объяснение:
ответ: одного разу пані берта бертолотті отримує поштою семирічного хлопчика з бляшанки конрада, зробленого на заводі. там дітей роблять ідеальними і перш, ніж надіслати батькам, кілька разів тестують. певне, мають свої шаблони і лекала і тому налагодили виробнитцво досконалих дітей. кондрат – ідеальний: чемний, сумлінний, розумний і чесний, але від цього страшенно нудний. довершений кондрат збиває з пантелику свою нову маму і зовсім не має друзів. цікаво, що сама пані бертолотті ідеальною мамою бути не може, якщо брати все ті ж стереотипні шаблони «материнської ідеальності». вона курить цигарки, вельми, коли натужно думає, полюбляє нездорову їжу, неохайна, розсіяна, вона пише собі нагадування на дзеркалі і розкидає по хаті речі. все те, чому зазвичай ідеальні мами оголошують нещадну війну. втім, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті абсолютно щаслива і живе в гармонії з собою. неідеальна для інших, вона ідеальна для самої себе. отримавши випадково дитину, вона проти волі стикається з паралельним світом, де всім заправляють запрограмовані «треба», «можна», «не можна» і десятки правил – і все це в голові однієї дитини. в той час як сама пані берта живе за своїми «хочу» і «не хочу». схоже навіть, що це кондрат вчить берті бути справжньою мамою, а сама берті більше схожа на дитину. берті сама поводиться, думає, приймає рішення як дитина, в той час як конрад мислить абсолютно по-дорослому. контрастна і парадоксальна ситуація. втім, нестлінгер часто в своїх книгах виписує самостійних, серйозних дітей та «здитинілих» дорослих. міняючи таким чином їх місцями, вона дає змогу краще розуміти мотиви вчинків один одного. пані бертолотті неідеальна і зовсім не знає, що потрібно робити. накупивши кондротові іграшок і морозива, вона забуває купити зошити і олівці до школи. проте це її не засмучує, адже в житті дитини є речі значно важливіші за якісь там олівці.
втім, є в книзі і інший герой – антогоніст бертолотті. це аптекар пан егон, який дружить з берті і береться виховувати кондрата на свій манер – йому страшенно імпонує, що хлопчик такий правильний, і тому пан егон всіляко підтримує його в цій ідеальності. виходить – з одногу боку самодостатня, епатажна, яскрава індивідуалістка пані берті бартолотті, з іншого – педантичний, банальний і нудний аптекар пан егон. два різні світи і два різні уявлення про ідеальну дитину. вони отримують початковий матеріал, з якого їм доведеться «виліпити» справжню людину, особистість. от тільки пана егона влаштовує вже те що є, а пані берті – ні. протягом всієї книги конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості» .в цьому йому є звичайна дівчинка кіті, яка може і схитрити, і школу прогуляти, якщо потрібно. втім, окрім неї в кондрата немає в школі друзів, бо попри те, що вчительна вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять – він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. але не тому, що він погана дитина, а тому що це «правильно» – так його запрограмували. врешті-решт конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
объяснение: пиши чи допоміг тобі