у людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. і усі вони засновані на любові людини до людини. і є ще така щиросердечна якість, як милосердя. і воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «людина людині вовк». але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. потрібно бути щирим гуманістом. тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. легко бути добрим, молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. і як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. і ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за . адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. а може зненавидить, хто знає.
важко тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй і або твбїй поблажливості. іноді бути милосердним нестерпно важко. і, зрозуміло, це дано не кожному. і мені навіть здається — тільки обраним.
відповідь: скільки речень?
пояснення:
ответ:
у людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. і усі вони засновані на любові людини до людини. і є ще така щиросердечна якість, як милосердя. і воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «людина людині вовк». але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. потрібно бути щирим гуманістом. тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. легко бути добрим, молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. і як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. і ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за . адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. а може зненавидить, хто знає.
важко тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй і або твбїй поблажливості. іноді бути милосердним нестерпно важко. і, зрозуміло, це дано не кожному. і мені навіть здається — тільки обраним.