Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі віхідні дні провожду з нею.Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними очима.Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні.Вони вказують на те, що раніше вона була красунею.Особливо мені подобаються ії очі . В ії погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі випромінювали тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівалась. Коли б я не приїхав (або не приїхала, це вибираеш ти), на бабусі була біленька зусточка.Бабуся знає багато казок, і мені подобається слузати її тизу неквапливу оповідь.Ось така вона, моя люба бабуся.
Чудове, свіже узбережжя Дінця зачаровує з перших поглядів на нього.Коли ти вдихаєш свіже та вологе вранішнє повітря тебе п"янить від нього.І стоячи біля тихих, заспокоюючих хвиль ти забуваєш абсолютно про все.І бачачи біля цього неповторого узбережжя трьох кращих друзів які домовлялись про чергову пригоду.Хлопці саме обговорювали пропозицію Олега про таємий від батьків похід у печеру Оптимістичну що на Тернопільщині їх саме приваблювали сталактити.І ще, хто не погодиться відвідати найдовшу в світі гіпсову печеру.Тут то й воно Петро та Максим відразу зацікавились пропозицією.І вони всі дружо як і завжди обговоривши все у аступий день сівши на велосипеди і взявши з собою небагато запасів води та їжі вирушили у досить таки далеку путь.А остаок допишу завтра.
