Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних?Українську мову століттями принижували, придушували і навіть оголошували «неіснуючою». Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втратить. «Співуча українська мова» звучить з динаміків магнітофонів і телевізорів уже майже нарівні з російською. Активно зараз розкуповуються і книги українською. І нехай хтось соромиться її. Це проблеми людини, а не мови. А особисто я не хочу кривдити ні тієї, ні іншої. Для мене обидві ці мови рідні.
Осяяні сонцем гори виднілися за лісом.
Ми бачили спиляні бракон'єрами дерева.
Травиця, стоптана кіньми, припала додолу.
Збитий німцями літак впав у балку.
2) Чудово блищало небо, засіяне зорями (І. Нечуй-Левицький). 2. Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар (В. Нестайко). 3. Сумно на небі, повитому в хмари (Дніпрова Чайка). 4. Сниться вночі мені зорями вишите небо (Г. Кириченко). 5. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).