Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами.
По-перше, слово «кар’єрист» найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: «людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище інтересів загальної справи». У народі таких людей називають ще «яппі».
Для кар’єриста важлива тільки влада, можливість постійно підвищувати свій статус. А як, наприклад, бізнесмен може бути успішним, якщо він не опікується інтересами справи? Одним голим статусом не проживеш: бізнес потребує уваги та розвитку. Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами, бо інакше вони не мали б справжнього успіху.
Український письменник Остап Вишня в своїх гуморесках описував немало кар’єристів та підлабузників свого часу. Не хотів би я бути на їх місці! Ще я пам’ятаю з дитинства добру українську байку про кар’єриста, на жаль, автора її я не знаю: «…і почав тут один з громади міняти свою натуру. Він лестив, годив начальству, вибивавсь у номенклатуру. По стрімкій, рівній драбині піднімався все вище та вище. На тих, хто внизу стояли, гаркав, як лютий псище». Ось вам готовий портрет кар’єриста!
По-друге, кар’єристи не працюють сумлінно, а роблять вигляд, що працюють: розігрують виставу про активну діяльність. Але, якщо призвати на до логіку, можна дійти висновку, що вистава ненадовго допомагає кар’єристові. Адже справа від такої поведінки страждає.
Як можна стати успішною людиною, якщо справа, від якої цей власний успіх залежить, успіху не має? Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами в негативному значенні цього слов
Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.
Найдивовижніше в навколишньому світі - це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися без мікроскопа. Звідки з'являється життя? У чому його сутність? Куди життя потім щезає? Адже в світі нічого не з'являється нізвідки та не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б'ються над нею вже тисячи років.
У навколишньому світі потрібно все, навіть злі вовки та отруйні змії. Вовки - це санітари лісу, наприклад. Кожен камінець у світі важливий.
Тільки людина з живих істот розумна настільки, що може розмірковувати про устрій світу. Часто люди залишаються ним незадоволені та бунтують проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби, горе та насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не той, хто гідний, кращий та найлюдяніший. Деякі люди навіть залишають цей світ за власним бажанням, тому що розчаровуються в ньому.
Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами.
По-перше, слово «кар’єрист» найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: «людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище інтересів загальної справи». У народі таких людей називають ще «яппі».
Для кар’єриста важлива тільки влада, можливість постійно підвищувати свій статус. А як, наприклад, бізнесмен може бути успішним, якщо він не опікується інтересами справи? Одним голим статусом не проживеш: бізнес потребує уваги та розвитку. Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами, бо інакше вони не мали б справжнього успіху.
Український письменник Остап Вишня в своїх гуморесках описував немало кар’єристів та підлабузників свого часу. Не хотів би я бути на їх місці! Ще я пам’ятаю з дитинства добру українську байку про кар’єриста, на жаль, автора її я не знаю: «…і почав тут один з громади міняти свою натуру. Він лестив, годив начальству, вибивавсь у номенклатуру. По стрімкій, рівній драбині піднімався все вище та вище. На тих, хто внизу стояли, гаркав, як лютий псище». Ось вам готовий портрет кар’єриста!
По-друге, кар’єристи не працюють сумлінно, а роблять вигляд, що працюють: розігрують виставу про активну діяльність. Але, якщо призвати на до логіку, можна дійти висновку, що вистава ненадовго допомагає кар’єристові. Адже справа від такої поведінки страждає.
Як можна стати успішною людиною, якщо справа, від якої цей власний успіх залежить, успіху не має? Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами в негативному значенні цього слов
Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.
Найдивовижніше в навколишньому світі - це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися без мікроскопа. Звідки з'являється життя? У чому його сутність? Куди життя потім щезає? Адже в світі нічого не з'являється нізвідки та не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б'ються над нею вже тисячи років.
У навколишньому світі потрібно все, навіть злі вовки та отруйні змії. Вовки - це санітари лісу, наприклад. Кожен камінець у світі важливий.
Тільки людина з живих істот розумна настільки, що може розмірковувати про устрій світу. Часто люди залишаються ним незадоволені та бунтують проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби, горе та насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не той, хто гідний, кращий та найлюдяніший. Деякі люди навіть залишають цей світ за власним бажанням, тому що розчаровуються в ньому.