Ця історія сталася дуже давно, вже й не пам'ятаю, коли та в якій країні. Проте одне знаю напевне - все було насправді. Якось зустрілися три давні товариші й почали розповідати історії зі свого життя. Спочатку розмовляли лише про радощі та успіхи, а згодом - про печалі та розпачі. - Побратими, - сумно мовив Назарій, найстарший із друзів, - моє серце тужить через негідні вчинки та лихі думки. Відчуваю, що просто зобов'язаний очистити совість відвертим зізнанням. Товариші, мені надзвичайно прикро, що маю заздрість у душі, забуваю про добро та частенько пригадую зло ... Не підводячи очей, розпочав гірку сповідь Олесь: - Усе частіше розумію, що лють і жадібність знищують найкращі якості: здатність співчувати та кохати. Нехай же обіцянка друзям спонукає мене до очищення. Почулося тяжке зітхання третього - Святослава: - Настала моя черга зізнаватися. З бажанням знехтувати найчистіші бажання душі та загальнолюдські традиції веду успішну боротьбу ще з юних літ. Одначе нещодавно я вчинив підло й безпечно ... Справа в тому, що від моїх слів залежало життя ... Святослав розповів про те, що вперше злякався осуду оточуючих, тому й не став на захист обмовленої людини. Почали приятелі міркувати, хто ж більше завинив! Що гірше: багато незначних (звісно, на перший погляд) повсякденних проступків або ж за життя один великий? Думали-гадали, проте ніяк не могли дійти згоди. Саме тому й вирушили до судді, щоб з'ясувати відповіді на найважливіші життєві запитання. Вислухавши друзів, справедливий чоловік виніс вирок: - Вирушайте до річки. Ти, Святославе, вчинив один великий проступок, тому приволочи найбільшого каменя. Ви, двоє, що допустилися багатьох малих помилок – по мішку дрібних камінчиків. Щойно приятелі виконали наказ, як суддя оголосив нове розпорядження: - А зараз віднесіть усе назад. Будьте уважними: кожен камінчик повинен повернутися на своє колишнє місце! Святослав запам'ятав, де лежав булижник, одначе перекочувати його коштувало неймовірних зусиль. Чоловік так стомився, що навіть на ногах не міг триматися. Назарій із Олесем успішно впоралися з виконанням першого завдання, оскільки володіли богатирською силою. Проте друзі не пригадали, де лежав кожен камінчик. Ось так мудрий суддя вирішив суперечку приятелів.
