Я вважаю, що осінь -найчарівніша пора року . Під час цього періоду відбуваються різні події ,які дивують та захоплюють ,навіть ту людину , якій все байдуже .Найбільше всього я обожнюю , коли листки найрізноманітніших кольорів опадають на землю ,яку щойно облив дощик та коли можно радіти життю , наприклад ,по стрибав по калюжах у своїх улюблених гумових чоботях . Також , коли я згадую слово "осінь" , однією із асоціацій до цього слова є саме школа . Школа -це містце , де ми всі розвиваємося та можемо навчитися бачити світ зовсім інакше ,по-новому . Осінь у моєму місті завжди проходить цікаво для мене .Після навчання я люблю прогулюватися сквером біля мого будинку та насолоджуватися , щойно купленим льодяником . У моєму районі можно часто побачити білочок, яких я завжди годую горішками , які є частиною мого сніданку для школи . Осінь - це час перевтілень , натхнення та період року для розмірковування своїх дій . Мені подобається осінь у рідному краї !
Я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. І побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." Хто ти, люба?"-спитав я її. А вона лиш мовчала та хиталася на вітру. Підказали через сон дерева : " Це -пролісок. Він один прокинувся у таку холоднечу."
Я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. І почув : " Сонечко, грій дужче, бо холодно мені. Весно, я чекаю тебе. Моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
Виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає Весну. Я вклонився їй в : "Дякую, небесна квітка, що не злякалася ні Зими, ні Морозу!"
Я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. І побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." Хто ти, люба?"-спитав я її. А вона лиш мовчала та хиталася на вітру. Підказали через сон дерева : " Це -пролісок. Він один прокинувся у таку холоднечу."
Я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. І почув : " Сонечко, грій дужче, бо холодно мені. Весно, я чекаю тебе. Моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
Виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає Весну. Я вклонився їй в : "Дякую, небесна квітка, що не злякалася ні Зими, ні Морозу!"