Прикметник як частина мовиПрикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає напитання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, сестрин,батькова, братове.Прикметники виражають: а) ознаки кольору (білий, бузковий); б) розміру (широкий,малий); в) віку (старий, юний); г) смаку (солоний, кислий); д) запаху (запашний, п'янкий);е) матеріалу (металевий, кришталевий); є) якості (твердий, гнучкий); ж) приналежності(тещин, сватів); з) зовнішні прикмети (гарний, смаглявий); и) внутрішні властивості(добрий, милосердний); і) ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний); ї)простору (далекий близький); й) часу (вечірній, завтрашній) тощо.Ознаку предмета прикметник може виражати безпосередньо (ніжний голос, тепла хвиля,широке поле) або через відношення до інших предметів (полотняна скатертина -скатертина з полотна, бабусина казка - казка бабусі).Морфологічні ознакиПрикметник змінюється за родами, числами і відмінками, і ці його форми залежать відформ іменника, з яким прикметник узгоджується: струнк-ий юнак-0 - струнк-ого юнак-а,струнк-ої топол-і, струнк-і дівчат-а - струнк-их дівчат-0. Рід, число, відмінок і групавідмінювання прикметника є його морфологічними ознаками.Синтаксична рольУ реченні прикметник виконує синтаксичну роль:1) узгодженого означення : Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою,понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивитьсякрізь пальці на білі вальси радісних беріз;2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода.І все ждало. Тишастояла якась неспокійна.Світле безмежжя здавалось крихким.За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і , прикметники поділяються на: 1)якісні; 2)відносні; 3)присвійні. Якісними називаються прикметники, які виражають такі ознаки предмета, що можутьвиявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий юнак - кмітлив-іший - най-кмітлив-іший; добре серце - добріше - най-добр-іше.Відносними називаються прикметники, що виражають ознаку предмета за йоговідношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове намисто, осінній день,сьогоднішній випадок, перелітніптахи.Присвійними називаються прикметники, які вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? Наприклад: мамина казка, батьків сміх,дівоче обличчя, ведмежий барліг.Вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можутьпереходити в розряд якісних. Наприклад: золотий ланцюжок (відносний) - золота душа(якісний); срібний перстень (відносний) - срібний голос (якісний); лебединий пух(відносний) - лебедина пісня (якісний); зміїна отрута (присвійний) - зміїнийхарактер(якісний).Ступені порівняння прикметниківОскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чименшою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів маєдві форми: просту і складену.Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшоюмірою, ніж в іншому.1. Проста форма вищого ступеня порівння утворюється за до суфіксів -іш, -ш:добрий -добр-іш-ий, милий - мил-іш-ий, довгий - дов-ш-ий, міцний - міцн-іш-ий. У деякихприкметниках при цьому можуть випадати суфікси -к-,-ок-,-ек-: тон-к-ий - тон-ш-ий
