Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. Одночасно займався видавничою діяльністю, активно співробітничав в українському журналі «Основа». Кілька років перебував на державній службі у Варшаві, подорожував країнами Західної Європи. Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 р.
Как прекрасно пойти иногда утром в лес! Ещё тихо, но стоит только ступить за лесной порог, как тебя встречают пробудившиеся голоса птиц. Перспектива – просто чудо! Представьте такой пейзаж: лето, солнечные лучи пробиваются через листву деревьев, поют птички, журчит родник, свистит теплый ветерок… И была я в утреннем лесу только один раз. Да-да, но такое прекрасное ощущение я почувствовала! Тихо качались деревья. Вот знакомая тропа, заросшая крапивой. Идёшь по ней, и выходишь к речке. Речка небольшая, но чистая. Через неё стоит мостик. Иногда мне снится утро в лесу, и во сне вижу как мы с подружкой гуляем по лесу, собираем цветы и делимся друг с другом своими девичьими секретами…
